преса

Автор: Оксана Пронько
Видання: Блог Yakaboo.ua

Світ Кендзі Міядзави, в якому кожне живе створіння — цінне

Кендзі Міядзава — класик японської літератури, один із найчитаніших авторів на своїй батьківщині — нарешті заговорив українською. У зв’язку з тим, що перекладів літератури країни сходу сонця у нас дуже мало, видання збірки казок
«Ресторан, де виконують побажання» стало справжньою подією.

Сонячний Міядзава

Кендзі Міядзава народився у другій половині ери Мейджі, під час швидкої індустріальної революції, в родині власника ломбарду в префектурі Івате. Сповідуючи буддизм, він не міг спокійно дивитися, як його батько забирає останні цінності в бідних людей, а тому сімейна справа перейшла до молодшого брата, яку потім під впливом старшого той переорганізував у лавку. Кендзі пророкували видатне майбутнє. Він був вельми освіченим, захоплювався біологією, геологією та астрономією, самостійно вивчив англійську, німецьку та есперанто, любив класичну музику. Деякий час мешкав в Токіо, але згодом, у зв’язку з хворобою сестри, смерть якої він болюче пережив, став учителювати в сільській місцевості рідної префектури.

Міядзава був сонячною людиною, цінував усе живе та прищеплював цю любов своїм учням. Він не тримав їх у запилюженому шкільному приміщенні, а робив із ними відкриті уроки на природі, складав для них казки та ставив із ними п’єси. Кендзі був вегетаріанцем, любив блукати полями й горами, вивчаючи мінерали, їздив по селах, навчаючи селян, як правильно удобрювати землю та роздаючи кошти нужденним, за що його прозвали Кендзі-бодхісатвою. Хоча за життя йому вдалося опублікувати лише одну збірку казок і ще одну віршів, весь творчий доробок автора складає 18 томів оповідань, поезій та повістей, чернетки яких були знайдені в його кімнаті. Помер він у 37-річному віці через плеврит.

Лис, який читає Гайне

Українське видання — це та збірка, яку Кендзі видав ще власним коштом. Містить вона 14 казок, які показують усі мотиви, притаманні творам автора. У цих оповідках оживають рослини та буддистські мотиви, говорять лісові коти, закохуються веселки, діють містичні духи. Попри таку казковість, у хід ідуть і наукові знання про небо, флору та фауну, музику, літературу.

Наприклад, у першому оповіданні з книги, «Болотяник і лис» у березу закохуються болотяник — завжди неохайний і грубий дух — та освічений франт-лис, який захоплюється астрономією та читає Гайне. Окрім всього, ця казка також зачіпає важливу тему, яка хвилювала тодішню інтелігенцію: збереження культурної спадщини під час потужного впливу західної.

Цінуючи кожне життя, Кендзі зневажав мисливців, які вбивали надмірно чи задля розваги. У збірці можна зустріти два оповідання на цю тему: «Ведмеді з гори Наметоко» та «Ресторан, де виконують побажання». У першому з них оповідається про мисливця на ім’я Кодзюро, який заробляв цим на життя, щоб прогодувати велику родину, ніколи не вбивав більше, аніж треба, й одного разу навіть відпустив ведмедицю з ведмежатами. Тому, коли він пішов на останнє полювання й загинув, ведмеді з гори вшанували його пам’ять. У другому ж двійко юних паничів ідуть у гори, щоб побавитися мисливством, і самі стають об’єктами полювання диких котів. Слід також відзначити, що Міядзава має добре почуття гумору, і заманювання людей прямо на стіл до котів виглядає дуже смішно.

Будистська тематика проглядається в казці «Нерет Індри». Стомлений мандрівник на плато Цера (Тибет) забрідає в небесний край і зустрічає трьох небесних юнаків. Згодом ми дізнаємося, що цього чоловіка звуть Акіра Аокі — саме він розкопав фреску з крилатими небесними юнаками, яких щойно зустрів, у місці, де була схована сутра Аватамсака. Більше того, вираз «нерет Індри» відсилається до світу цієї сутри, і на питання божеств, що герой тут робить, він відповідає, що прийшов помолитися з ними сонцю. Вони дивляться на небо і бачать, як його огортає примарне мереживо. «Нерет Інтри» — це вислів, який походить із «Книги п’яти доктрин школи Кеґон», книги, яка інтерпретує сутру Аватамсака. «Ворота нерету Індри» — це «вчення про те, що світ схожий на кулі ниток, які формують нерет божества Індри і знаходяться в безкінечному взаємозв’язку сосоку та сон’ю». Сосоку означає, що всі речі сходяться в одне і стають цілим; сон’ю виражає взаємовключний зв’язок, у якому А міститься в Б, а Б міститься в А. Ця метафора, що кожна куля містить всесвіт і кожна з куль поєднана з кожною іншою, представляє заплутане бачення всесвіту, якого дотримуються в буддизмі Махаяна.

Набагато простішою видається казка «Віолончеліст Ґош» — про невдалого музику-оркестранта, який за тиждень за допомогою тварин навчився гарно грати до концерту. Ця історія лягла в основу однойменного музичного аніме 1982 року, і, до слова, це не єдиний твір Міядзави, який був екранізований.

Субараші-і!

Що ж до українського видання, то лишається сказати лише: «Субараші-і!» (Прекрасно!) Книга оформлена атмосферними ілюстраціями у стилі сумі-е Неоніли Єфімової та обкладинкою Михайла Євшина, папір гладенький, друк багатоколірний. Переклад Ігоря Дубінського не поступається і навіть дещо перевершує дизайн: мова текстів напрочуд багата, і більшість невідомих пересічному українцю понять адаптовано. Наприклад, мені дуже сподобалося, що дзасікі-варасі, дух будинку у вигляді дитини, став «хованчиком». Також хочеться окремо подякувати за збережені знизу оригінальні назви, завдяки яким можна знайти японські тексти і повправлятися в цій мові.

«Ресторан, де виконують побажання» рекомендується не тільки дітям, а й людям будь-якого віку, які люблять філософські притчі та, як і Міядзава, навколишній світ. Певно, це одна з небагатьох книг, яка є автором, а автор є цією книгою. Надзвичайно приємно заглиблюватися у світ, де люди є невід’ємною частинкою іншого життя, розуміти, що треба цінувати природу, бо кожне створіння однаково цінне.


Джерело

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728







230 авторів
351 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій