новини : activity

2015-12-02

Медитація про Україну

«Ой горе, це ж гості до мене.
Та чим же я буду вітати –
Іще ж синочок не вварився».
Павло Тичина

Твори, написані «за гарячими слідами» Голодомору, часто лишалися в записниках, згодом – у закритих архівах. Тільки недавно настав час публікацій таких творів без скорочень. Тепер кожен може взяти їх до рук і почитати. На сьогодні за усім цим видано чимало публіцистичних, хронологічно–документальних та написано художніх творів.
Одним із культових художніх творів про Голодомор є роман Леоніда Кононовича «Тема для медитації», написаний з реальних подій односельчан, які пережили це жахіття в селі Красилівка Ставищинського району на Київщині.

Леонід Григорович упродовж декількох років ходив по обійстях старожилів, записував їхні та вплітав до них і власні дитячі спогади.
Про це говорив автор 26 листопада у бібліотеці сімейного читання імені Садріддіна Айні, презентуючи книгу «Тема для медитації» одиннадцятикласникам київської школи № 199 та активним читачам.

Леонід Кононович цікаво розповідав про своїх односельчан, називаючи їхні імена, прізвища та прізвиська. Про родини, які стійко переносили випробування голодом, про тих, у кого не було сил та мужності пройти ці звірячі випробування, про нелюдів, які штучно створили цей голод.
Згадував Леонід Григорович і своїх родичів, їхні спогади та нелегку долю, розповідав і про свої поневіряння у комуністичному суспільстві, бо мав у ньому міцно закріплений за собою статус «неблагонадійний» або дисидент.
Підтримати Леоніда Кононовича прийшла PR-радник видавництва «Кальварія» – Ксенія Мацкевич.
Пані Ксенія — сама історик і експерт у сфері громадських зв`язків— розповіла присутнім багато цікавого про те, які відгуки отримує видавництво на книгу «Тема для медитації» від читачів різних вікових та суспільних груп.
Читачі бібліотеки дізналися і про те, що цей роман Леоніда Кононовича у 2007 році висували на Шевченківську премію.
Ксенія Мацкевич своїм виступом заінтригувала присутніх книгою «Тема для медитації», зробила неймовірну рекламу таким чином, що по завершенню зустрічі у багатьох присутніх виникло бажання неодмінно ЗАРАЗ взяти книжку, щоби почитати. Тому бібліотекарю Ганні Моториній довелося «мирити» дівчаток, встановити черговість серед бажаючих на читання цього роману Леоніда Кононовича.

Серед гостей зустрічі була і поетеса Тетяна Іванчук. Вона односельчанка із автором.
Тетяна Костянтинівна розповіла про спільні «походи» до старожилів села із Леонідом Григоровичем, згадувала односельчан про яких ідеться у романі. Вона, як і Леонід Кононович, зачитувала уривки із твору, яскраво коментуючи їх.

По завершенні зустрічі у Ірини Атландерової виникло запитання «Чому саме таку назву взяв Леонід Григорович для цього роману?», на яке автор відповів: «Бо цей роман є медитацією про Україну».

Від імені випускників виступив Станіслав Шевчук. Він висловив вдячність за цікаву розповідь, унікальну зустріч із чудовим письменником, презентацію життєвого роману минулого українського народу. Побажав Леоніду Кононовичу нових цікавих творів та вручив квіти ніжної вдячності.

По завершенню зустрічі наші читачі мали можливість поспілкуватися із автором, взяти у нього автограф.
Сам же Леонід Григорович дав згоду на наступну зустріч. Адже він — великий майстер детективного та сатиричного жанру, пише цікаво і для підлітків. Думаємо, що така жанрова різноманітність допоможе кожному читачеві відкрити для себе СВОГО ЛЕОНІДА КОНОНОВИЧА.