Кендзі Міядзава

Книжки що вийшли у Кальварії
Ресторан, де виконують побажання. Казки

Про нього як про письменника заговорили вже після його відходу. Він помер далекого 1933 року, але й сьогодні Кендзі Міядзава є одним з «найчитаніших» в Японії авторів. А його казки не один раз екранізовані та ввійшли до світового фонду анімаційного кіно, і навіть саме життя «бодхісатви Кендзі» стало сюжетом для фільму.

Кендзі Міядзава (1896–1933) — поет, казкар, вчитель і громадський діяч. Один із найбільш читаних і найулюбленіших авторів сучасної Японії. За життя його знали як шкільного вчителя, агронома, послідовного буддиста й людину, яка присвятила своє життя допомозі людям. Йому було лише 37 років, коли він помер, але жителі префектури Івате, де він провів більшу частину життя, вшановують Міядзаву як «Кендзі-бодхісатву» — «святого Кендзі».

Народився він у багатодітній родині. Від юного Кендзі очікували або військової кар’єри, або успіхів у сімейному бізнесі. Однак він не виправдав очікувань батьків. Його інтереси поширювалися на вивчення рослин і мінералів. В силу обставин він був змушений обрати агрономію, але біологія, геологія, а пізніше й астрономія залишилися з ним як хобі. Кендзі самотужки оволодів іноземними мовами: англійською, німецькою та есперанто, захоплювався класичною музикою.

Він часто їздив селами та роздавав гроші нужденним. Міядзава вірив у кожну людину та її сили. Це знайшло відображення у його відомому творі «Загальний вступ до мистецтва агрономії», написаного віршами.

Він любив дітей, любив природу, любив світ. Його педагогічні методи здавалися дивними, а він всього лише вів учнів з рутинного класу на прогулянку. У нього було тонке відчуття життя і смерті. Він розмірковував про філософію християнства і буддизму.

За життя Міядзава видав лише дві маленькі книжки, які залишилися непоміченими. Вже після його смерті було виявлено величезну кількість рукописів, переважно — чудових віршів і казок, які склали вісімнадцять томів повного зібрання творів письменника. Його казки неодноразово екранізовані та ввійшли до світового фонду анімаційного кіно, і навіть саме життя «бодхісатви Кендзі» стало сюжетом для фільму.

Писав Міядзава переважно для своїх учнів. У його казках, веселих і сповнених гумором, в алегоричній формі розповідається про навколишній світ. Писав про геологію та астрономію, тварин і рослини, про містичних істот і духів. Розповідав про світлий і загадковий світ, де дихають і розмовляють один з одним вітер, зірки та каміння, люди, болотяники й лиси — світ, сповнений життя і щастя.