Ґабріела Містраль

Вибрані поезії

Балада про зірку
— Зірко, мені сумно.
Відкажи, чи інша
є душа печальна?
— Є іще сумніша.

— Зірко, я — самотня.
Відкажи, чи гірко
ще комусь на світі?
— Так, — сказала зірка.

— Поглянь на мій розпач.
Чи є якась інша,
що гірко ридає?
— Інша плаче більше.

— Відкажи, хто скніє
в самоті журбенній,
чи знаю її я?

— Це я, чарівлива,
адже моє світло —
наче слізна злива.

Папуга
Папуга мій — зелений і жовтавий,
зелений і шафранний кольори, —
«негарною» назвав мене гугняво,
розкривши дзьоб — подобу сатани.

Якби була такою я насправді,
негарною і матінка була б,
ясн0, мов сонце й полуденне світло,
й на вітрі голос би її заслаб,
бридкою стала б і вода для тіла,
і світ Творця своїх позбувся б зваб...

Папуга мій — зелений і жовтавий,
мов сонях принесли мені сюди, —
сказав мені «негарна», бо голодний,
вино і хліб даю на гаразд,
втомилась я дивитися на нього,
бо зависає соняхом завжд...

Пити
Я пам’ятаю жести тих,
котрі мені давали воду.

Тече в долину Ріо-Бланко
із Аконкаґуа, з-під льоду,
ріка; під гуркіт водоспаду
я йшла відчути прохолоду;
він, довгогривий, круто падав
і бився об перегороду.
Рот обпекло мені кипіння —
ковтнула я святу ту воду,
три дні вуста мої криваво
реагували на пригоду.

У полі Мітли — спрагла днина
цикад, спекоти, переходу,
мене підтримав індіанець,
коли пила з криниці воду,
і голова моя подібна
була в його руках до плоду.
Пили ми, й лиця наші купно
на нас дивилися зісподу,
й майнула блискавкою думка:
плоть Мітли — корінь мого роду.

На острові Пуерто-Рико,
забувши всі мої знегоди,
спочила в сині я, а пальми,
як сто матусь, звелись навпроти,
якесь дівча кокос розбило
і піднесло мені до рота,
і я пила, неначе донька,
ті пальми-матері щедроти.
Ніколи більше я не знала
в житті такої насолоди.

У дім мого дитинства мати
приносила у глеку воду.
Я споглядала між ковтками
її, відчувши прохолоду.
Що вище голову здіймала,
то більше глек мілів, до споду.

Оті і спрага, і долина,
і погляд — ніби нагорода.
Вічність — у тім, щоб залишатись
такими, як були ми зроду.

Я пам’ятаю жести тих,
котрі мені давали воду.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій