преса

Видання: Молодий буковинець, газета

Коментар тижня від Василя КОЖЕЛЯНКА

http://www.molbuk.com/2006/10/19/komentar-tizhnja-vd-vasilja-kozheljanka.html

Тепер уже мало хто пам’ятає, що колись, у веселі часи первинного накопичення капіталу (сива давнина – років п’ятнадцять тому), в Росії існувала така собі на перший погляд майже благодійна компанія МММ, де кожен міг заробити гроші своїм власним розумом, якщо, звичайно, розум у вас «заточений» під Льоню Голубкова (герой рекламних кліпів МММ). Згодом викрилося, що МММ – це фінансова піраміда, тобто наперсточник вседержавного масштабу, її засновник і керівник – звичайний шахрай, а Льоня Голубков – актор-невдаха провінційного театру. Обмануті вкладники МММ, трохи помітингувавши, розійшлися, але в історії реклами і зв’язків з громадськістю залишилося красиве гасло МММ «Из тени в свет перелетая» (Перелітаючи із тіні в світло). Тепер це гасло, лише зі зворотним напрямком перелітання, стало актуальним для частини політичного класу України. У моду увійшли т.зв. тіньові уряди. Саме уряди, а не уряд, бо якщо за давньою традицією серед двох українців є три гетьмани, то чому там не може бути і кількох урядів? У тому числі – тіньових. Тіньовий уряд як політичний інститут – це витвір англо-саксонської (Велика Британія, США, країни Британської Співдружності) демократії з її традиційною двопартійністю. Але позаяк в Україні партій дуже багато і не завжди зрозуміло, яка є владною, а яка ні, то й маємо: у правлячому таборі – коаліція, в опозиції – багатополярність.
Першим про формування свого тіньового уряду оголосив Блок Юлії Тимошенко. Особа тіньового прем’єр-міністра відома, першого віце – теж, про персоналії тіньових міністрів не важко здогадатися, все як у тамтій заморській Англосаксонії.
Але ж це Україна!
Передбачувано для всіх, окрім, очевидно, самих себе, в опозиції опинився блок «Наша Україна». Остаточно суворою реальністю це стало після того, як голова президентського секретаріату Віктор Балога заявив, що Ющенко має намір покинути посаду почесного голови НСНУ, а сам президент призначив своїм радником Олександра Зінченка, нещадного викривача корупціонерів з числа тодішніх «любих друзів» Ющенка. Ставши опозиційною, «НУ» оголосила про намір формувати свій тіньовий уряд. Теж без БЮТ, звісна річ. Це при тому, що міністри- «нашоукраїнці» з уряду Януковича ще не вийшли і невідомо коли вийдуть, а один із потенційних учасників «Європейської Украни» – УНП Юрія Костенка – теж не проти сформувати свій... правильно, тіньовий уряд. Чисто правий.
З іншого боку, ще одним тіньовим урядом дехто називає секретаріат президента, хтось Раду національної безпеки й оборони, а деякі – обидві ці структури, якщо розглядати їх як президентський кадровий резерв майбутнього уряду. Справді, чим Гайдук не Янукович – донецький, небідний, досвідчений; Яценюк не Азаров – економіст, фінансист, професіонал; Балога не Бойко – енергійний, цілеспрямований, не чужий СДПУ(о)?!. Але для того, аби цей чи подібний до нього проект став реальністю, треба, щоби уряд Януковича (без допомоги «НУ», але за допомогою парламентської більшості) провалив зиму, президент заветував закон про бюджет, а антикризова коаліція розпалася. Тоді один зі згаданих тіньових урядів може стати «світловим». Одне лише не зовсім зрозуміло, якщо у владі й політиці України є тінь і світло, то хто чи що є сонцем? Росія? Європа? США?..

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій