преса
Видання: «ЛАМП!: культура і мистецтво»Іздрик Юрій
Юрій Іздрик - літератор, художник, музикант. 31 Народився в Калуші 16 серпня 1962 року. В 1984 закінчив Львівську політехніку. Працював інженером. У 1989 заснував "часопис текстів і візії" ЧЕТВЕР, який з 1992-го редагує разом із Юрієм Андруховичем. Кожне число цього часопису укладається за принципом концептуального альманаху і відображує авангардні тенденції мистецтва. У ньому з'являлися перші публікації таких авторів як Ірена Карпа та Любко Дереш.Активно включився в мистецьке життя наприкінці 80-х. Брав участь у багатьох виставках та акціях, працював над оформленням книжок та журналів, записував музику. В той же час з'явилися перші публікації в журналі "Четвер" - цикл оповідань "Остання війна" та поетичний цикл "Десять віршів про Батьківщину". Дещо пізніше публікувався у варшавському андеґраундному часописі "Відрижка". Знайомство з Андруховичем, а також згуртування довкола журналу "Четвер" молодих івано-франківських авторів виявилося важливим чинником у формуванні Іздрика як письменника. Результатом був вихід з контркультурного підпілля і перша "легітимна" публікація в журналі "Сучасність" повісті "Острів Крк". Повість була позитивно оцінена критикою і згодом з'явилася у польському перекладі на шпальтах "Literatura na wiecie". Іздрика також важають одним із творців станіславського феномену.
Постійне метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою, здається, вирішується на користь останньої. Втім, це не заважає Іздрику, постійно наголошуючи на власному дилетантстві, записати два фортепіанні концерти, брати участь у міжнародних виставках, чи, скажімо, проілюструвати перевидану книгу Андруховича "Екзотичні птахи чи рослини".
В 1997 році після неодноразових видруків частинами й уривками з'являється окремою книгою роман "Воццек" — квінтесенція художніх пошуків Іздрика, котра має виразні ознаки вичерпаності певних прийомів та знахідок. Про подібну вичерпаність, — цього разу не формальну, а дидактичну, — щоразу більше свідчать регулярні культурологічні публікації Іздрика в газеті "День".
Про себе Іздрик найчастіше говорить так: "Я людина твердих, майже незламних принципів, котрі постійно порушую", що підтверджується й цитатою з "Воццека": "...проблема винищення мудаків не є вже такою складною. Власне кажучи, вона є есхатологічною проблемою, адже мудаки — практично всі".
Прозові твори
* Ізоморфність ландшафту
* Аберже метрополітену
* Анатомія Марлен
* Білочка (разом з Шевою)
* Приватний переслідувач
* Сон про пошуки води
* Сонлітньої ночі
* Четверговий маніфест(1990)
* Острів КРК (1993)
* Станіслав і 11 його визволителів (1996)
* Воццек (1997)
* Трактат про мудаків(1998)
* «Подвійний Леон» (2000)
* «АМтм» (2004)
Публікації в журналі ЧЕТВЕР
* Десять віршів про батьківщину(1990. — № 1.)
* Остання війна (цикл оповідань)(1990–1991. — № 1-2.)
* Апокриф (сукупність текстів)(1992. — № 3.)
* Біографія аутисти(1993. — № 4.)
Інші публікації
* Два вірші (Відрижка. — 1990. — № 5.)
* Інтерв'ю з Дерибасом (Відрижка. — 1992. — № 8.)
* "Чим спокусити цнотливий Станіслав?..."(Перевал. — 1992. — № 1.)
* Wyspa Krk (Litaretura na њwiecie. — 1995. — № 10.)
* Snatisіawуw: tкsknota za tym, co nieprawdziwe (Litaretura na њwiecie. — 1995. — № 10.)
* Станіслав: туга за несправжнім ( Плерома. — 1996. — № 1–2.)
* Станіслая: тута па несапраядным (Культура. — Мінск. — 1996. — № 49.)
* Kanon apologii (fragment powieњci "Wozzek")( Ostry nawrуt dekadencji. — Poznaс, 1997)
Персональні виставки та акції
* "Kьchenkitsch". — Івано-Франківськ, 1990.
* "Колекція". — Івано-Франківськ—Львів—Черні-гів, 1993.
* Фортепіанний коцерт №1. — Івано-Франківськ, 1993.
* "Іздрик: живопис, графіка, трансильванія". — Івано-Франківськ, 1996.
* Фортепіанний концерт №2. — Івано-Франківськ, 1996.