що таке "кальварія"?преса
Автор: Марко ГОРІШНІЙВидання: «Поступ»
Мандри із продовженням
Або нові книги поетів та прозаїківhttp://postup.brama.com/000908/149_8_3.html
Коли виходить просто хороша книжка – це приємно, а коли виходить дуже хороша книжка, та ще й із продовженням, то це набагато приємніше. Таку приємність своїм читачам робить видавництво “Кальварія”, яке випустило останнім часом кілька новинок і до того ж не по одній, а цілими серіями, де кожна книжка – подія, а у переплетіннях жанрів, ритмів та слів можна блукати в безкінечних читацьких мандрах.
Разом із Асоціацією українських письменників та часописом “Сучасність” видавництво пропонує серію поетичних збірок. Наразі можна поринути у море поетичних рядків Миколи Воробйова, Василя Герасим’юка, Павла Гірника та Бориса Щавурського. “Курує” серію Ігор Римарук, який кожному присвятив кілька рядків. Варто дослухатись до слова метра, адже й обізнаність головного редактора “Сучасності” Римарука і вага слова поета Римарука – незаперечні. Отже, Ігор Римарук про...
“Мідяки” Бориса Щавурського: “Модерна образність не приглушує в його віршах емоційної стихії, яка раз по раз проривається крізь обладунки строф...”
“Серпень” Василя Герасим’юка: “Правічний, сакральний, усталений у своїй таємничості світ карпатських мітів, відчутий та осмислений на зламі тисячоліть сучасним інтелектуалом з усіма його душевними дисонансами та духовними катаклізмами, постає із творів чільного поета-вісімдесятника”.
“Срібну руку” Миколи Воробйова: “Його несподівана, розкута метафора завше має в підґрунті конкретну деталь, зриму картину...”
“Брате мій, вовче” Павла Гірника: “Його нова книжка – це трагічний літопис побутування високого духу посеред банальних сюжетів щоденності”.
Видавництво, віддавши шану поезії, належну увагу приділило і прозі. У тій же серії, у якій минулого року вийшла книжка тодішнього президента АУП Юрія Покальчука “Те, що на споді”, вийшли твори “Сталінка” Олеся Уляненка, “Дефіляда в Москві” Василя Кожелянка, “Льох” В’ячеслава Медвідя та нова книжка Покальчука “Інший бік місяця”. Оформлення творами класичного живопису (Пітер Брейгель Старший, Босх, Гуго ван дер Гус, Едвард Мунк та інші) відразу налаштовує на певну естетичну та якісну планку, бо те, що під обкладинкою, має відповідати зовнішньому шедеврові.
До оповідань Юрія Покальчука “Інший бік місяця” обрано епіграфом наступне: “Чистота вабить і страшить, як місяць, що й заворожує і лякає своїм світлом, чаруючи і ваблячи сновид, які йдуть гейби по лезу місячного сяйва, на його поклик”. Влучний епіграф, адже той, хто бере книгу до рук, має вирушити у мандрівку по лезу покальчукової прози.
Роман Василя Кужелянка є, за словами автора післямови Ігоря Буркута, свідомо провокативним. “Дефіляда” б’є по комплексах та стереотипах, бавлячись у пародію та вводячи в нібито історичний роман персонажів старих анекдотів. “Для нас цей твір перш за все є спробою позбутися застарілих комплексів... легко сміятися з інших, але лише сміх зі своїх недоліків свідчить про міцне психічне здоров’я” (І. Буркут). Кожелянко скидає старі міфи у прірву іронії і тут же творить нові.
“Людина, що означила епоху коротким словом ЛЬОХ, творила в першу чергу не текст, а саме життя”, – пише про “Льох” В’ячеслава Медвідя письменник Володимир Цибулько. Медвідь шукає час, ловить його і пускає у плав плином своєї і тільки своєї мови. Він ігнорує час, бо є, за словами Цибулька, Медвідь forever.
За роман “Сталінка” Олесь Ульяненко отримав так звану малу Шевченківську премію (1997). Але сенс не в тому – сенс у тих образах, які з рядків чорних слів стають кольоровими і візуальними. Кожна фраза стає картиною. Як тут не згадати про Брейгеля?
Кожна книжка – свій всесвіт. У кожний із цих, згаданих тут, вирушать мандрівники, що оселяться десь у його оазах. Кожній книжці ще, напевне, буде присвячено безліч статей, диспутів, монографій. Запхати цілий всесвіт у кілька рядків – справа марна. Головне – вони є. Їх можна читати, сперечатись про них , ними захоплюватись. Але кожна із серій “Кальварії” триватиме. Так що – далі обов’язково чекає на нас щось добре. А це – найважливіше у будь-яких мандрах.
