преса

Автор: Оксана Савченко
Видання: «Мистецьке об’єднання «Ostannя барикада»

«Жарт. Із життя психів»

http://www.ostbar.com.ua/articles/52
17.10.2007

Для дівчат та хлопців, які люблять думати. Які люблять думати, що вони розвинутіші за своїх зпопсованих бездумних однолітків. Коротше, для всіх. Жарт. Все ж таки - книжка для молодих, розумних і безапеляційних.

Людину не старшу за ...надцять років, як ніяку іншу, можуть хвилювати глобальні питання. Для когось, наприклад, такими є соціальна революція, сучасний правопис чи психологія мас. П'ятнадцятирічна героїня "Жарту" переслідує мету на порядок вищу: пізнати Всесвіт. Обмежуючим фактором є ідіотизм (а як ще назвати їх приземлену зосередженість на виключно власних проблемах?) оточуючого піплу. Вочевидь, це буде й найвагомішим обмежуючим фактором для продажу книжки: скільки людей задаються питаннями, глобальнішими за речі, ресторації і дівчачо-хлопчачі баталії?

Крім загальновідомих способів пізнання Всесвіту, як-то: читання конспектів з теорією відносності Айнштайна, позакласне спілкування з вчителем фізики, розпивання алкогольних напоїв в компанії (не працює), насамоті (трохи краще), вдвох з представником протилежної статі (набагато продуктивніше), авторкою передбачено безпосередній
контакт з янголом і створення своїх власних світів. Різні світи, що потрохи переходять один в інший, пов'язані їх творцем. А творцем світу може бути як Бог, так і митець, - коли дійдете до сторінки, що дорівнює рокам життя бочкового китайського філософа - дізнаєтесь, як само. Щоправда, точний вік східного мудреця нікому не відомий, але й я не знаю, на якій сторінці ви перейметесь красою задуму молодої авторки.

Нарешті українська література опустилась до рівня Голівуду: там вже давно й в масовому порядку персонажі фільмів дізнаються про існування інших світів, своїх альтер-егів (других "Я") в них, захищають свою самобутність, працюють або є пацієнтами психіатричних лікарень і перевідкривають аксіоми на зразок тієї, що симпатичний, непередбачуваний і розуміючий молодий хлопець полегшує обтяжене усім вищеназваним життя.

Друге літературне "Я" Тетяни Винокурової-Садиченко має почуття гумору, полюбляє дивитись у дзеркальце, грається з читачем та іронізує над жіночою солідарністю. І думає, думає, дуже багато думає. Може з цієї причини персонажі "Жарту..." страждають на бідність мімічного репертуару, яка доволі часто змушує їх "втомлено позіхати", "вдячно посміхатись" чи "втомлено посміхатись".

І наостанок - д/з (домашнє завдання, хто забувся). Напишіть есе на тему: чи відбудеться зміна літературних пріоритетів? Від евро-інтелектуального продукту в стилі "будь прощщє", зразками якого є "Наїв.Супер" Ерленда Лу або "Як я став ідіотом" Мартена Пажа до літературного дебюту 21-річної киянки - книжки про те, як можна жити розумною.

Пишіть, можливо Вас теж колись опублікують.


Видання: Винокурова-Садиченко Т. Жарт. Із життя психів. - Львів: Кальварія, 2006.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031







230 авторів
351 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій