преса
Автор: Олександер КрасюкВидання: Без цензури, газета
ФІЛОСОФІЧНИЙ ФІНСЬКИЙ СМІХ
http://www.bezcenzury.com.ua/ua/archive/10557/10622/10625.html12 липня 2007
Карі Готакайнен «Я добре виглядаю без майки» Львів, «Кальварія», 2007
Якщо ви комусь знічев’я запропонуєте: «Назвіть-но швидко авторів найвеселіших творів світової літератури», то ваш респондент майже напевне першими виколупає зі своєї пам’яті Апулея, Рабле, Марка Твена чи О’Генрі. Українець либонь додасть до короткого списку Котляревського, росіянин – Гоголя. А от якщо людина матиме час пригадати не тільки імена, що повторюються в кожній хрестоматії, а й те із прочитаного, що справило персональне враження... Тоді може зринути в пам’яті кілька книжок фінських авторів, які у ХХ сторіччі стали цінним надбанням світових сатири й гумору та знайшли відгук у нашого народу.
Лассіла Майю написав свою побутово-сатиричну повість «За сірниками» в 1910 році, її було перекладено різними мовами, читали її залюбки й ми, а в 1980 році однойменний фільм зняв видатний комедіограф Леонід Гайдай. 1957-го у Фінляндії було видано запаморочливо смішний роман Марті Ларні про США епохи бугі-вугі – «Четвертий хребець». На хвилі офіційного антиамериканізму книжку вмент переклали й випустили в СРСР. Довгий час «Хребець» був найширше цитованим літературним твором у колі совєцької інтелігенції. Пам’ятаєте, «гільйотина – найкращий засіб від лупи», «подружжя – це гра двох, у якій обоє в програші», «засмійся, і я скажу тобі, хто ти»?
Ну а останніми роками два перекладених українською романи сучасного фінського письменника Арто Паасілінна – «Рік зайця» й «Виючий мірошник» – стабільно займають своє місце серед найбільших бестселерів. Сьогодні ж зростає популярність, особливо поміж наших юних читачів, виданої навесні фінської книжечки «Я добре виглядаю без майки». Читаючи її, важко повірити, що цей динамічний серіал із ситуаційно-предметно вмотивованих, поцяцькованих бешкетним сленгом, подеколи жорстоких оповідань написано не якимсь талановитим «проблемним» підлітком, а досвідченим літератором (43-річним на час появи оригінального видання у 2000-му) Карі Готакайненом.
Автор кількох поетичних збірок і багатьох «дорослих» романів, володар майже десятка найпрестижніших літературних премій Скандинавії, один із найвідоміших у світі фінських письменників пекучою іронією, чорним сарказмом, частим використанням вуличної говірки та обсценної лексики доволі відрізняється від поблажливого гумору своїх попередників. Притім за характером він залишається суто фінським оповідачем. Звичаєвим філософом, котрий усьому на світі знайде природне виправдання... принаймні через зневаження несуттєвих для аберацій причин.
До самовпевненого, нахабно-ламкого, а іноді знагла ліричного голосу, яким промовляє до читача юний герой Готакайнена (той непереборно симпатичний хуліган, що «добре виглядає без майки»), варто прислухатися багатьом нашим молодим письменникам. Хоча б для того, щоб почути, як нефальшиво може звучати у фаховому виконанні тема next-покоління... У цій книжці знову чудову якість роботи продемонстрував найкращий сьогодні перекладач із фінської на українську Юрій Зуб. Дякую.