преса

В УНІАНі «віртуально» презентували ...

http://maidan.org.ua/static/news/2007/1177548099.html

Майдан-ІНФОРМ: 26-04-2007

25 квітня в приміщенні УНІАН зібралась сила-силенна людей. Величезна кількість журналістів, істориків та студентів прийшли на презентацію українського перекладу книги Даніеля Бовуа «Російська влада і польська шляхта в Україні. 1793-1830» Даніеля Бовуа, що мала вийти у львівському видавництві "Кальварія". Однак замість книги, яка з'явиться на полицях книгарень у травні, декому пощастило вихопити хоча б невеликий її анонс, але більшість представників мас-медіа залишились навіть без такого "презента" від видавничого дому з дуже простої причини: знаючи, що зала УНІАНу вміщує лише близько 20 журналістів і більше на такого роду заходи наших акул пера затягти не просто важко, а практично неможливо, герої дня та організатори прес-конференції - представники "Кальварії" залишили на столику 30 примірників (із запасом), а решту запакованими відправили до Львова, де пан Бовуа завтра має прочитати лекцію для місцевих студентів.
Водночас ті, хто прийшли на презентацію, розчарованими не залишились. Перш за все їх очікувала зустріч з дуже неординарною особистістю та автором цього дослідження, який присвятив нашому краю більше тридцяти років свого життя. Не будучи ні українцем, ні поляком, ні росіянином, Даніель Бовуа досліджував дворянське питання на заході Російської імперії у ХІХ столітті та, зокрема, взаємини між російською владою, українським селянством та польською шляхтою. Причому намагався зробити це якомого об'єктивніше, не намагаючись стати на бік жодної із сторін цього трикутника.
Результатом цих досліджень стали, поміж іншими, три книги, дві з яких вже були перекладені на українську Зоєю Борисюк: «Шляхтич, кріпак і ревізор, 1831-1863» (ІНТЕЛ, 1996) та «Битва за землю в Україні, 1863-1914» (Критика, 1998). Третя книга, що з’явилась у Франції у 2003 році, виходить зараз в українському перекладі у видавництві «Кальварія». Спираючись на неопубліковані архіви, автор розповідає, як поляки відреагували на пораду Жана-Жака Руссо, яку він висловив 1771 року у «Міркуваннях про управління Польщею»: «Вам не вдасться уберегтись, і вони вас таки проковтнуть, тож зробіть, принаймні, так, щоб вони вас не перетравили.» А також те, як росіяни цьому протистояли.
Відповідаючи на питання ведучих прес-конференції про те, що найбільше запало в душі всім причетним до виходу цієї книги в українському перекладі, чому друком вийшла саме ця книга, директор Французького культурного центру в Україні Матьє Арден зазначив, що французи завжди цікавились історією, особливо історією міжнародних відносин. А історія Східної Європи, зокрема, території Польщі їх цікавить і через те, що у 16-му столітті король Франції теж був і королем Польщі. Раніше, дослідження історії цього регіону відбувалось переважно з точки зору Росії, зараз ситуація змінилась. Тому зараз, завдяки дослідженням таких професорів як пан Даніель Бовуа, Франція знову відкриває для себе цю частину Європи.
В свою чергу перекладач книги на українську мову Зоя Борисюк, на питання про те, що її найбільше вразило під час перекладу книги, несподівано зазначила в дусі виразів із "Зеленої книги" Муаммара Каддафі, що "поляки, виявляється, теж люди". Чим викликала хвилю пожвавлення в залі, але водночас змусила задуматись і над своїм коментар до цієї фрази: "Звичайні люди". І згадала про те, що зруйнувала для себе стереотипи про гоноровість та згуртованість поляків. Адже і їх поведінка в історичному контексті була навіть дуже неоднозначною.
Також вона згадала про те, що під час роботи як над самим дослідженням, так вже пізніше і над перекладом книги українською мовою, з учасниками процесу траплялись різні несподіванки і доходило навіть до того, що з комп'ютера могло зникнути до третини тексту книги.
Даніель Бовуа – видатний науковець, історик, чиї наукові інтереси пов’язані з Україною, Росією та Польщею, заслужений професор університетів Нансі ІІ, Лілль ІІІ та Париж І, агреже з російської мови, колишній президент Французької асоціації українських студій, іноземний член Академій наук Польщі та України, почесний доктор університетів Вроцлава, Варшави та Кракова, також отримав слово для невеликого виступу. Він в першу чергу звернув увагу на те, що ця праця присвячена 30 першим рокам входження Правобережної України до Російської Імперії та тим перепитіям і соціальним змінам, які довелось пережити шляхті в ті буремні часи.
Зважаючи на брак часу, він дуже коротко виклав зміст 4 розділів свого дослідження. Зокрема, він звернув увагу на те, що на той час величезну кількість населення (до 10%) Правобережної України складала безземельна шляхта. Такий дивний соціальний прошарок людей, що не мали земельної власності і водночас претендували на статус вільних людей дуже дивував нових російських володарів цієї частини регіону. Також пан Бовуа у своєму дослідженні звернув увагу на відносини польської шляхти з російськими володарями, зокрема на те, що з одного боку Російській Імперії такий соціальний прошарок був просто необхідним для управління новими територіями. З іншого боку до них завжди ставились з серйозним застереженням, оскільки польське дворянство мало схильність до всього європейського, аж до підтримки Наполеона. Ще одиним аспектом дослідження стали відносини шляхти з місцевим населенням. Зокрема, згадав про те, що на обкладинці його книги є зобреження жителів одного з українських містечок, взяті з книги одного французького медика. Зараз це містечко відоме на весь світ - виявляється такими у 18-му столітті були мешканці Чорнобиля.
Окремий розділ пан Бовуа виділив для дослідження розвитку культури регіону. Зокрема, він звернув увагу на кількість православних та католицьких навчальних закладів, порівняв рівень викладання та випускників тощо. Також він зазначив, що, на жаль, у 18-му столітті випускники навчальних закладів не мали можливості реалізувати себе, через те, що система управління, яка на той час існувала в Російській Імперії, не давала їм для того жодної нагоди. Як виявилось пізніше, розвиток освіти у Східній Європі вже давно став одним з освновних наукових інтересів пана Бовуа, адже свого часу він захистив дисертацію про історію Вільнюського університету. Власне звідти у нього і з'явився інтерес до історії цієї частини континенту.
Також пан Бовуа зазначив, що історію України не можна зрозуміти без аналізу тієї спадщини, яку залишили їй держави, що свого часу включали до її території - зокрема Реч Посполита та Велике Князівство Литовське. На останок, французький дослідник сказав, що мріє про те, щоб його дослідження вийшли також і російською мовою, оскільки і Україна, і Росія володіють неоціненними історичними архівами, які потребують дослідження, зокрема за допомогою антропологічних підходів. Водночас він зазначив, що хоча в Росії існує достатньо компетентних людей для проведення такого роду наукових пошуків, однак їм часто заважає імперський підхід.
Загалом учасники презентації книги, зокрема пані Яковенко та пан Дашкевич, висловили думки про те, що це дослідження лише привідкрило двері до історії Правобережної України 18 століття, яка ще чекає своїх дослідників. Пані Яковенко зокрема зазначила, що вона особисто не згодна з багатьма тезами, викладеними у книзі, однак як її редактор намагалась зробити все, щоб ця її незгода була непомітною для читачів. І на її думку їй це вдалося краще, ніж наприклад польським перекладачам. В свою чергу пан Дашкевич зазначив, що це дослідження поставило дуже багато нових запитань, зокрема про долю безземельної шляхти, про те, чому українці спочатку підтримували польські повстання, але пізніше від них практично відійшли та багато інших.
Загалом, зважаючи на те, що українського перекладу книги в руках потримати ще нікому не вдалося, цю презентацію пан Дашкевич влучно назвав "віртуальною". Але учасникам презентації таки вдалося заінтригувати більшість присутніх. Отож, сподіваємось, що найближчим часом побачимо у книгарнях.