преса

Автор: Евгенія КОНОНЕНКО
Видання: Без цензури, газета

На стежині війни... жінки!

№38,13жовтня,2005
На стежині війни... жінки!
Марина Меднікова. Крутая Плюс, або Терористка-2. - Львів, Кальварія, 2005
13 жовтня 2005

Українська масова література поповнилась черговим якісним текстом. У "Терористці-2", так само як і в "Терористці-1", є все, що має бути в добротній масовій літературі: динамічний сюжет, не обтяжений занудними рефлексіями, іронічне ставлення до подій, гострі реалії сьогодення і, головне, боротьба Добра зі Злом у її найкрутішій фазі. Адже справжній масовій літературі не потрібні складні реалістичні образи з інтелектуальних детективів, які не можна означити ні як позитивні, ні як негативні, коли фатальна боротьба відбувається не так у зовнішніх подіях, як у людських душах. Для масової літератури потрібні колоритні негідники, невтомні у своєму бажанні чинити зло не тільки заради власної вигоди, але й просто так, а також уперті ідеалісти, які ведуть із ними боротьбу не на життя, а на смерть.
За всієї своєї, так би мовити, одновекторності, масова література є не просто засобом розваги масового читача. Якісна масова література є й достатньо показовою для демонстрації всіх соціокультурних змін у суспільстві. Так само й книги Меднікової, зокрема й "Крутая плюс", містять багатий матеріал не тільки для масового читача, а й для соціолога чи культуролога. Зокрема, і про зміну гендерної ситуації в сучасній Україні, як і в усьому сучасному світі. І річ не тільки в тому, що слідство веде жінка - своєрідність жіночого розуму використовується в розважальній літературі вже давно. І не тільки в тому, що саме жінка є тим безкорисливим ідеалістом, який уособлює Добро в його боротьбі зі Злом. Річ у тім, що і Зло також уособлює жінка. І підручні могутнього Зла також здебільшого жінки. Не можна сказати, що в хитрому сюжеті "Крутої плюс" не діють чоловіки. Але у "сфері прийняття рішень" по обидва боки лінії фронту переважно діють жінки.
...Наївна у своїй хижацькій неморальності Лідія Олійник, терористка із першої частини, змінила зовнішність, ім'я і масштаби своєї невтомної діяльності, вийшовши у власних брудних справах на якісно новий рівень. Тепер вона не труїть дітей у шкільній їдальні, а усуває політичних конкурентів, щоб напевне посісти високе крісло. Її команди з півслова розуміє й хутко виконує терта зечка Грипа Бевзь. З Лілією Крутою веде боротьбу досвідчена слідча Тетяна Кулик. Саме вона самотужки, без підтримки чоловіка, знаходить свого "викраденого" сина, але потім міркує, чи не взяти того чоловіка назад - адже хлопчику потрібен батько. Саме вона рятує ніжну принцесу Зірку Симчич. Щоправда, авторка трохи пожаліла представників сильної статі, давши чистій душею Зірці відважного Командо. Є в романі й інші позитивні чоловіки. Але основне смислове й ідейне навантаження роману покладено на жінок.
Проте це не означає, що чоловікам не буде цікаво! Читайте Марину Меднікову!