преса

Автор: Тарас Марусик
Видання: Радіо «Свобода»

Вітання з латвійського берега: дебати про сучасну

http://www.radiosvoboda.org/article/2007/2/F5C10C99-C8F4-458C-80EA-1EDD88904235.html

Київ, 15 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Традиційні дебати про сучасну культуру на тему “Вітання з латвійського берега” були присвячені презентації однойменної латвійської поезії. Про це розповідали український письменник і перекладач Юрій Завгородній та Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Андріс Вілцанс.
Book_z_latviyskogo_berega
Юрій Завгородній
З ЛАТВІЙСЬКОГО БЕРЕГА
(calvaria.org)
Антологія “З латвійського берега” вийшла у львівському видавництві “Кальварія”. Це перше масштабне видання латвійської поезії українською мовою, як сказав письменник і перекладач Юрій Завгородній, без порушення авторських прав. Латвійська агенція з авторських прав діє дуже скрупульозно не лише в Латвії, але й за її межами.

Юрій Завгородній: “Так щоб викликати трохи заздрощів (бо я бачу: тут є мої колеги, які пишуть вірші і видають книжки), кожен автор, твори якого ввійшли в цю антологію, або спадкоємець автора, який має на те право, одержує за кожен рядок на наші гроші дві з половиною гривні”.

Деякі автори були заборонені за радянського часу

Антологія “З латвійського берега” видана за сприяння, як пожартував директор видавництва “Кальварія” Петро Мацкевич, двох етнічних українців – Посла Латвії в Україні Андріса Вілцанса та Посла України в Латвії Рауля Чилачави. В антологію ввійшли твори латвійських поетів з Латвії і з латвійської діаспори, яка існує в багатьох країнах світу. Деякі автори за часів СРСР були заборонені в Латвії.

Загалом в Антології “З латвійського берега” – 73 поети. Добирав поетів та їхні твори для перекладу Юрій Завгородній.

У передмові до цього видання один із найвідоміших латвійських письменників Кнут Скуїнєкс написав: “Ця антологія не є академічною. В ній немає цілеспрямованого знаного літературного напрямку, немає табелю про ранги. Поруч із класиками присутні також маловідомі поети, з творів яких залишиться, можливо, два чи три вірші. Приблизно так збирають трави ввечері на Яна (на Івана Купала), тому що так співано у нашій народній пісні – та найкраща трава, що зірвана ввечері на Яна”.

Доля в Юрія Завгороднього цікава. По батькові він українець з Дніпропетровщини, по мамі – латвієць. До речі, мама похована в Ризі, де він прожив 20 років – до 1989-го. Тоді він, інженер-будівельник за фахом, займав високу і впливову посаду керівника Державної головної експертизи Латвійської РСР і зупинив будівництво Дауґавпілської гідроелектростанції. В кінці 1989 року Юрій Завгородній переїхав в Україну, де працював головним інженером Управління будівництва Чорнобильської АЕС. Паралельно він видавав свої поетичні збірки, в яких завжди були розділи перекладів, як він сказав, із материнської мови на батьківську.

Юрій Завгородній: “Починав я десь років 40 тому вивчати материнську мову, і тоді зайнявся перекладами”

Р.С.: Це ще в Ризі було?

Ю.З.: Так.

Р.С.: А де Ви народилися?

Ю.З.: “Там, де я народився на землях козацьких, це Кодацька паланка
неподалік теперішнього Дніпродзержинська. Тато привіз мою маму латвійку туди, щоб я там народився. Мені був один місяць, і мене відвезли в Росію. Я виростав у “русской дєрєвушкє”, там закінчив семирічку”.

Профінансував видання фонд “Культурний капітал”

Кошти на переклад, авторське право і видання першого накладу антології надав один із найбільших у Латвії фондів, які фінансують культурологічні проекти. Це фонд “Культурний капітал”. Цікаво, що перший внесок до фонду зробила латвійська держава, внісши 2 млн. дол. США. А далі фонд живе за рахунок позабюджетних надходжень. Щодня на його рахунок перераховують кошти в розмірі законодавчо встановлених відсотків із продажу тютюну, алкогольних виробів та з доходів азартних закладів (казино, гральних автоматів, букмекерських контор, лотерей тощо).

Антологія “З латвійського берега” видана до ювілейного 10-го Латвійського книжкового ярмарку, який пройде 1-4 березня в Ризі. Ризька презентація відбудеться 22 лютого.

Посол Латвії в Україні Андріс Вілцанс, який є ще за сумісництвом послом в Молдові та Єгипті, а донедавна його функції поширювалися і на посольства Латвії в Азербайджані і Грузії, розповів, що Латвія провела доволі успішні переговори в Брюсселі і в 2007 році одержить від Євросоюзу 7 мільярдів доларів.

Андріс Вілцанс: “Звичайно, зразу виникли запитання, сказав посол, що з ними робити. Перша думка – закопати в землю, тобто вкласти в інфраструктури, в дороги. Але, з іншого боку, ми дивимося на приклад Ірландії, яка вкладала гроші не в дороги, порти, а в освіту, перепідготовку кадрів, тобто в людський фактор. І це дало великий економічний ефект, хоча ще років 20 тому Ірландія належала до найбідніших країн Європи”.