преса
Автор: Юка ГАВРИЛОВАВидання: Без цензури, газета
Протокол шаленого вечора
Центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса відбулася незвичайна презентація чудової книжки16 лютого 2006
http://bezcenzury.com.ua/ua/archive/5995/culture/6038.html
Минулої суботи Великий зал Центру Курбаса окупували любителі сучасної літератури. Як виявилося по ходу презентації роману Лії Шеви «Протоколи рибного дня», на них чекали аж ніяк не звичайні авторські читання фрагментів тексту, включно з фінальним ритуалом за участю публіки за системою «запитання–відповіді».
Починався вечір досить мляво й насторожено. Виглядало так, ніби в декого з тих, хто представляв свіжу книжку та її авторку – перекладачку, театрознавицю, актрису, режисерку, а відтепер і письменницю Лію Шеву, – не вистачає потрібних слів, а в інших забагато слів зайвих, полохливих. Представники видавництва «Кальварія» на чолі з його директором Петром Мацкевичем не могли собі уявити, що почне творитися в тому залі після їхніх формальних промов. Тільки сама Наталія Шевченко (Лія Шева) сиділа, ледве приховуючи усмішку Джоконди в куточках губів... Бо відала, що ось-ось її дебютна книжка «Протоколи рибного дня» виллється в приголомшливу моновиставу, яку утне її подруга, актриса й журналістка Наталя Катериненко.
Ця струнка жінка, із пристрасним виразом обличчя й нервовими рухами, зненацька піднялася зі свого місця в першому ряду, перервавши чиюсь нудну розповідь про чесноти Лії Шеви та її твору. Таке різке втручання у флегматичний процес стало для всіх сюрпризом. А Наталя Катериненко зверталася до гостей, до хазяїв презентації, до письменниці, а найбільше до себе ніби з відозвами, закликами, запитаннями й відповідями, котрі якось ніби самі собою вибудовувалися у зв’язний, але по-хорошому маячний текст. Найменше схожий на акторство, а більше – на сповідь.
Так люди із чужими зазвичай не говорять. Разом із тим актриса (наразі всі в залі вже здогадалися, що вона таки актриса, а не просто ошаленіла гостя), не перестаючи балакати, походжала залою, заглядала в очі, а скоро видобула з торби, що висіла в неї на плечі, карафу з напоєм і пару крихітних чарочок. І почала наливати собі, сьорбати та пригощати будь-кого, хто не побоявся скуштувати. Усім, звісно, не вистачило, але зал уже був захоплений самим дійством і текстом. Атмосферою бентежної щирості, яку спровокувала Наталя-актриса, змонтувавши у своїй моновиставі фрагменти передмови та чималі уривки із чудового тексту роману Наталі-письменниці.
Закінчилося шалене шоу так само зненацька, як і почалося. Хто швидше очуняв, той устиг придбати примірник роману «Протоколи рибного дня» і взяти автограф у Лії Шеви. Її роман вартий читання і гарантує велику мовну, естетичну й емоційну насолоду.