преса

Автор: Микола СКИБА
Видання: Книжник Review, часопис

Медитації на тему

http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=910
Леонід КОНОНОВИЧ. Тема для медитації. — Л.: Кальварія, 272 с.(п)

"Часу в Глосарії не існує, як не існує його й для Господа; будучи знаряддям у Божій Руці, Глосарій містить у собі все, що було, є і буде коли—небудь у цьому грішному світі; дуже рідко буває так, що він дається нам у вигляді містичного об’явлення чи тих видінь, котрі бачить людина, яка опинилася перед лицем смерті" — цитує Леонід КОНОНОВИЧ середньовічного теолога й містика Тревірануса. Проте з головним героєм (він саме герой, а не персонаж) нового роману Кононовича — Юром, відбувся саме такий, рідкісний із точки зору Тревірануса випадок.



Юр дивом вижив після важкого поранення (контрактником воював на Балканах) й ось тепер невиліковно хворий повертається в рідне село, аби "повернути деякі борги". Він шукає зустрічі з тими, хто знищував його рід під час голодомору, із тим, хто зрадив його персонально й розлучив із коханою дівчиною. Ні, він не мститься їм у побутовому сенсі, але оскільки повертається з того світу, то поява ця справляє на візаві враження божої кари, неминучої відплати за гріхи молодості. Колізія майже за Олександром Дюма (тим паче й зрадник головного персонажа одружений на його коханій) — от тільки в’язень замку Іф у Кононовича не граф, а наш сучасник. "Пересічний українець", — як значиться в анотації від видавництва. Однак у читача є всі підстави сумніватися в цьому.

По—перше, і Юр, і його бабця Чакунка фактично позбавлені імен у звичному розумінні, вони — не стільки особистості, скільки певні архетипи, мітологеми (не дарма ж у своїх сновидіннях і переживаннях часом ідентифікує себе із загиблим дідом, за якого він мусить конче відплатити). По—друге, історія повернення Юра — це, фактично, містерія його повернення до таємного знання пращурів, яким володіла його бабця; це розповідь його втечі від історії, в яку його трагічно закинуто долею. Стосунки Юра з історією швидше можна збагнути в категоріях ініціації, ніж біографії. І Глосарій для Юра стає ключем порятунку.

До речі, саме історична матерія оповіди виявилася менш піддатливою, ніж світоглядна й екзистенційна. Тому епізоди, де автор наближається до історичних реалій: навчання Юра в школі, входини в царину літератури, студентські роки, стосунки з дисидентами, арешт, поневіряння, стосунки з ворогами роду — виходять у нього менш переконливими, пласкішими порівняно з описами містичних візій його героя.

Фактури людських характерів значно поступаються в Кононовича естетиці ландшафту: суха дереза, прихоплені першої памороззю чорні грудкуваті поля, повінь ночі за вікнами похиленої на один бік старезної сільської хати — пронизливі, цупкі на дотик замальовки напрочуд органічно доповнюють сюжет твору. Ці натурфілософські (і водночас — екзистенційні картинки) по суті є частиною його Глосарію (як на мене, тут є певні аналогії з Прохаськовим "Лексиконом"), за допомогою якого намагається збагнути причини Голодомору 1932—33 років в Україні і, водночас, заклясти ту чорну безодню ("Отхлань"), яка породила цю майже метафізичну трагедію.

Щоправда в тканині тексту в автора виникає колізія між раціональною (хай і спертою на психоаналітику, фройдизм) і мітологічною версіями того, що ж штовхало людей на нелюдські вчинки. Так само неприховано сперечаються в романі й дві моралі ставлення до винуватців тієї історичної трагедії українства. Хоча симпатії автора явно на боці нещадного ставлення до ворогів, проте герменевтична й етична відкритість роману вдихає новий зміст у тему села, яку сучасні літерати, здається, остаточно поховали, але вона виявилася такою ж живучою, як і герой Кононовича, який немов зійшов зі старосвітських ікон (святий Юрій, що перемагає змія).







Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829







230 авторів
351 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій