преса

Автор: Тетяна Таланова
Видання: SUMNO?, Інтернет-видання та мережа блоґів

«Охоронець» – історичний роман...

22.12.06
«Охоронець» – історичний роман…

На жаль, трохи затерлося, «збаналізувалося» слово талановитий. Вже не має воно того експресивного захоплення, з яким варто говорити про Сергія Батурина. Талановитий письменник і майстерно написаний твір. Роман, який я читала, вже зовсім не новий (2002 рік), та мені чомусь здається, що ще не всі з ним ознайомились, а дарма. «Охоронець» став для мене романом, що вщент ламає стереотипи. Після прочитання цього твору я остаточно впевнилась у тому, що історичний роман зовсім не є нудним жанром.
Сам автор тактовно застрахував себе від можливих закидів «прискіпливих знавців історії» ще у символічній передмові, але робити це було зовсім необов’язково, адже розповідь зацікавить читачів перш за все не історичними фактами, а своїми художніми рисами. Але куди вже подінешся: топос самоприниження – данина традиції.

Що не зовсім типово для українського історичного роману – головним героєм є не гетьман і не князь. Йдеться в романі про часи князювання Святослава у Київській Русі і головним героєм (не персонажем, а саме героєм) є князів бодігард.

Написано твір легко і з душею, тому він вражає своєю простотою в геніальності. Нічого нетрадиційного у романі я не знайшла, скоріше навпаки – стиль дуже нагадує манери старої доброї класичної української літератури. Читати приємно і корисно. Як для пробуждення любові до власної історії, для віри у глибоке й чисте і для підготовки до контрольної за змістом «Повісті временних літ». Останнє рекомендую з власного досвіду – імена значно легше запам’ятовуються. Я б, до речі, з цією метою вводила «Охоронця» до курсу шкільної української літератури.

Композиційно роман Батурина – повість у повісті, проте зовнішнє її обрамлення значно менше як за обсягом так і за смисловим навантаженням. Обрамлення – це своєрідний авторський відступ на тему історичної спадщини, де пам’ятку руської культури знаходять більш близькі до нас в історичному часі люди. Здається мені, що ми як сучасні читачі теж будемо задіяні у творі в якості обрамлення наступного рівня. Але то все, звісно ж, у процесі читання.

Мова роману є цілком зрозумілою і сприйнятною для сучасного читача. Історичний шарм у мові на диво вдало відтворено сучасними засобами:. Особисто мені, людині, що аж ніяк не була свідком подій Х століття, було відчутно, що події у творі розгортались століттями тому, та відчуття це цілком безболісне. Ба! Навіть приємне.

Розв’язка історичного мотиву у творі є цілком логічною і досить відомою для українців ознайомлених з історією. А от розв’язка внутрішнього конфлікту твору доволі неочікувана, за що авторові окрема подяка.

Вікових, статевих, расових, класових, релігійних обмежень та будь-яких інших для читачів немає. Читайте і отримуйте естетичну насолоду. «Охоронець» дає всі підстави для того.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій