преса

Автор: Серафіма Василькова
Видання: Кульбіт, «Інтернет-часопис сучасної культури

Дев'ять з несподіванкою запитань до Томаса Бруссіг

http://www.culbit.com/index.phtml?d2=2&s=45&p=0&r=7


Прочитайте декілька сторінок "Сонячної алеї", а потім спробуйте опиратись "бруссігозалежності". В мене не вийшло. Полонить "на диво не німецьке", за словами Андрія Куркова, почуття гумору письменника у зображенні абсурдного і фантасмагоричного радянського минулого Східного Берліну. Абсурдного, бо молоді герої вже екранізованої "Сонячної алеї" мешкають у прикордонній зоні біля самої Cтіни - на перетині капіталістичного та соціалістичного світів.

Там, де існують заборонена музика, доповідь на з'їзді як покарання за замах на Леніна, комуністична "показуха" в усій красі, голубі танцюристи, задуми політичного перевороту, перша закоханість та ще й у найвродливішу дівчину східного Берліну, Міхаель стає Мішою, а сусіди можуть працювати в "органах" - і все це коїться за декількасот метрів від вільного світу! Та ще й кордон ім'ям світової пролетарської революції щорічно просувається вперед на сантиметри! І читачу вже починає здаватись, ніби ті західні капіталісти щось у своєму житті все ж таки прогавили. Отака магія гумору і слова.

Томас Бруссіг

У вересні 2006 року Томас Бруссіг приїздив в Україну, задля Львівського книжкового форуму та Києва він відхилив пропозицію відвідати Південну Корею. На літературних читаннях у Гьоте-інституті письменник розповів, що до об'єднання Німеччини, яке змусило західну і східну німецьку літературу здобувати свого читача наново, така книга як "Парфюмер" Патріка Зюскінда була тривіальним твором і не вважалася літературою. Але демократичність книжок в тому, що кожен може знайти в них щось своє. Про ймовірність політичної кар'єри (в Україні це сприймається як природня друга професія) він навіть не думав, бо - він їм дуже співчуває! - політики мусять усім подобатись. А це дуже важко. Наприклад, Томас виступає за те, щоб легалізувати наркотики, а жоден політик не зміг би сказати цього публічно.

Оскільки видавництво "Кальварія" презентувало нову книжку Томаса Бруссіга "Як хлопці стають чоловіками або чому футбол", ми вирішили дізнатись "чому".

Пряма мова:

1. Мій брат колись зустрічався з футболісткою, а як далеко зайшли Ваші стосунки з футболом?

- Мої відносини з футболом зайшли дуже далеко. Але мене цікавить таке питання: як можуть люди настільки серйозно займатись такими речами, які дуже несерйозні?

2. Чи існує зараз в світі якесь місце, на зразок Берлінської стіни, мешкаючи біля якого, людина змогла б написати настільки ж захоплюючу книжку про вади капіталістичного ладу? (натяк на екранізовану в Німеччині та видану в Україні блискучу книжку Томаса Бруссіга "Сонячна алея", в якій йдеться про життя підлітків зі східного боку Берлінської стіни)

- Безперечно, це такі місця, де абсурдність певної системи проявляється найяскравіше. І для того, щоб вибрати таке місце, безперечно, потрібен талант. Але це не так легко. Якби я знав, я б напевне туди поїхав. І, напевне, є такі місця. Але я б Вам не сказав!

3. Чи існує така професія, зустріч з представником якої буде для Вас подією?

- Взагалі, це також пов'язано з питанням абсурдності. І мене завжди цікавило питання: що люди роблять, які завдання беруть на себе, щоб заробити гроші, особливо в постіндустріальному суспільстві, коли не так просто отримувати постійний заробіток. Є дуже багато цікавих професій. Нещодавно я познайомився з професійним бігуном по сходах "Емпайр Стейт Білдінг". Людина, яка біжить по сходах для того, щоб заробити гроші.
- Але хто платить цьому бігуну? Ви б йому заплатили?
- Він може отримувати гроші від тих, хто займається рекламою. А щодо курйозних професій, то солдат - це також курйозна професія.

4. Які Ви виділяєте тенденції в європейському літературному житті?

- Нобелівську премію завжди отримують не ті.

5. Яка Ваша улюблена дитяча книжка?

- "Еміль і директиви" Еріха Кестнера. Але дитинство в мене тривало трохи довго і тому щороку в мене була інша улюблена дитяча книжка.
- То яка ще?
- "Чарівник Смарагдового міста" Волкова.

6. Якби Ви були ресторатором, то яку б ресторацію відкрили і в якому місті?

- Я відкрив би в Берліні кав'ярню або ресторан для тих, хто не палить. Із дуже добрими пирогами або тортами. Насправді, я про це не думав, це тільки "якби". Мені подобається бути письменником.

7. Чи існує людина, якій ви довірите навести лад на Вашому робочому столі?

- Мій стіл - це не святиня. В нас є жінка, яка допомагає дивитись за домашнім господарством, але це також може зробити і моя дружина. І обидві знають - по-перше, з мого стола не можна нічого викидати, по-друге, кудись ложити, де я потім не знайду. Але я сам це також роблю. Дуже важливо, щоб в комп'ютері все було так, як я поскладав у файли. Тільки я можу це робити, туди ніхто не має права втручатись.

8. Ваш улюблений інтернет-лінк?

- пошукова система "Google" та www.chilloutzone.com

Несподівано Томас перехоплює ініціативу:
Т.Б.: А це не Ви робили інтерв'ю з Інго Шульц?
- Ні. Чому ви мене про це запитуєте?
Т.Б.: Він казав мені - то було дуже дивне інтерв'ю. Справді незвичне. Він розповідав журналісту, що зупинився в готелі "Експрес" і коли вийшов з нього і пішов до церкви, то не повірив своїм очам - зустрів Ющенка. А журналіст запитує: то як Вам сподобалась Ваша кімната? Розумієте? Він не запитав про Ющенка!

9. Що для Вас означає - бути письменником в сучасній Німеччині?

- Мені подобається бути письменником в Німеччині. Ми маємо чудових читачів і прекрасні книжкові магазини. Ви можете прийти в книжковий магазин і сказати: я хочу цю книгу. Навіть, якщо в них немає цієї книжки, Ви її отримаєте за 24 години. Українські письменники не мають такого доброго життя як німецькі, але вони мають значення в суспільстві. Німецькі письменники мають добре життя, але не мають такого значення як українські.


Місце дислокації: Київ, Гьоте-інститут, 18 вересня 2006 року. Літературні читання книжки Томаса Бруссіга "Сонячна алея".