преса

Видання: «Інтернет-видання «Політолог»

Протистояння цивілізацій та зміна світового порядк

Липень 24, 2006

http://politolog.com.ua/archives/649

Ґрунтовний аналіз стану світової політики від Президента Американської Асоціації Політологів Семюел а П. Гантінґтона в його книзі “Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку” (видавництво “Кальварія”) є вельми песимістичним для України… її автор відносить до країн «розлому», до країн, які не мають майбутнього.
Якщо говорити про фактор цивілізаційний, то Україна – держава розділена. Існують дуже значні розбіжності між Західною Україною і Східною. Саме через це, я вважаю, Україна не повинна бути членом НАТО. З іншого боку, Україна не повинна вступати в НАТО через те, що Росія сприйняла б це як ворожий акт. Треба додати, що Україна також не повинна бути частиною Російської Федерації. Проте, безумовно, для України мало б сенс співпрацювати з Росією. Наскільки я бачу, тісне співробітництво між Україною та Росією розвивається. На відміну від Югославії та колишнього Совєцького Союзу, Україну можна назвати моделлю співіснування різних етнічних груп і цивілізацій. Тому для України було б бажано залишитись позаблоковою державою, аби мати міцні зв’язки з Росією й розвивати тісні стосунки з західними країнами.
Якщо говорити про ґлобальну структуру розподілу сили, то Україна є другорядною реґіональною державою. Внаслідок цього вона дуже зацікавлена у власній автономії і незалежності від найвпливовішої країни цього реґіону. Динаміка світової структури розподілу сили спонукала США до встановлення тісних зв’язків із другорядними реґіональними державами, як-от: Велика Британія, Японія, Саудівська Аравія, Єгипет, Австралія й Арґентина. Та сама динаміка вимагає підтримувати тісні стосунки між США та Україною. Обидві країни зацікавлені в тому, щоб Росія не стала знову домінувати над своїми сусідами. США та Україна повинні продовжувати співпрацювати далі, здійснювати спільні програми, щоб запобігти цьому.
З точки зору цивілізаційного фактору, Україна займає унікальну позицію, є свого роду містком між західним та православним світом. З точки зору ґлобального розподілу сили, Україна також має унікальну позицію, яка полягає у забезпеченні стабільного розподілу сили, дуже важливу роль у забезпеченні рівноваги сили в Євразії. Ці виклики, на мою думку, є найважливішими завданнями, з якими Україна зіткнеться на початку XXI сторіччя.
Звідси
Те що розділена - це правда, а ось щодо “не має майбутнього” - помилкове твердження. Політичні прогнози - не догма. Життя завжди вносить корективи.