преса

Автор: Роман Лихограй
Видання: «Інформаційний портал «Точка літературного кипіння

Котигорошко

http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=text&id=712

У музиці є такий стиль: easy-listening. Легкість, доступність і зрозумілість. “Котигорошко” Василя Кожежелянка, це такий собі easy-reading. Казочка для дітей дорослішого віку. Ті ж самі ознаки: легкість, доступність, зрозумілість. Але вони автоматично не означають того, що роман вам сподобається.

Для чого взагалі потрібна художня книга? Як на мене особисто, то розважати, нести якусь інформацію, примушувати над чимось замислитись. Не обов`язково, звісно, усе разом, але синтенція з двох елементів – найкращий варіант. “Котигорошко”, видно задумувався, виключно як твір розважальний. Ну, з малесенькою поправкою, на 90%, як твір розважальний. Можна і так. Але тоді, щоб так би мовити, перекрити відсутність ще чогось, розважати Кожелянко мав би дуже і дуже непогано. А він цього не робить.

Щодо найголовнішої особливості авторського стилю: поверхневість. Недолік? Частково. Бо коли ти зупиняєшся на якомусь дійсно цікавому моменті в очікуванні розгорнутого опису (на те ж він і цікавий момент), Кожелянко пролітає над ним кількома рядками і просто констатує факт. Пробіг, пробіг і далі. Ну так, якщо почати описувати усе, то “Котигорошко” розгорнувся б, як мінімум, у трилогію. Але ж про дурнувату ієрархію духів з якимись астральними світами, у яких відсутній часо-простір він розповідає ширше. При тому, що чимось окрім дурки, я ці описи назвати не осмілюсь. То чому б не зробити навпаки? Пробігти над нею і описати щось цікаве.

Повертаючись трохи назад: чому не “виключно розважальна”? Єдина, дійсно, добре засвічена показ-роздум лінія це – людина і влада. Що і як робить кар`єрист Котигорошко і що і як з цього отримує. Куди ведуть політичні інтриги. Про цей вплив читати було досить цікаво. Хоча, більшість і заздалегідь відомо.

“Котигорошко” – роман фантастичний. Україна постає як одна з наддержав, під чиїм контролем знаходиться уся Стара Європа, частина Африки та ще купа територій по усьому світу. Новітнє нетрадиційне озброєння, придушення сепаратистських виступів і усякого роду єресі, війна з найгрізнішим ворогом – Атлантидою. Така загальна картина роману. Ну чим вам не казка? Фантастична і химерна. Хоч і завершується усе більш правдиво. Ну, так як воно і мало б бути.

Коротше, якщо вам подобаються казки, ура-патріотизм, легкість прочитання або трохи й дурка, спробуйте почитати Василя Кожелянка з його “Котигорошком”. Я навіть впевнений, що комусь сподобається.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій