преса

Автор: Катерина Бабкіна
Видання: «Київська Русь»
per.doc (562.69Kb)

Приречені на свободу

Книга ІІІ, 2006

Томас БРУССІҐ. Сонячна алея. Роман / Переклад з німецької Софії Онуфрів. — Л.: Кальварія, 2005, 144 с. (cер. «Бібліотека Четверга»).

Ніхто не знає, де на землі заховано славнозвісний едемський сад, чи простіше — рай. Ніхто відтак не знає, у яку саме браму потрібно ввійти, щоб врешті туди потрапити, і вже точно — ніхто й гадки не має, якою саме стіною відгороджено рай той від решти світу. Чи було б доречно висловитися інакше: ніколи не можна бути певним, що за найближчою тобі стіною — хай то буде високий бетонний паркан чи гіпсокартонне перекриття між двома тісними кімнатами в недорогому готелі — не причаївся рай.

РАЙ – символ щасливого майбутнього для релігійної людини; мирного буття, душевного спокою; рівноваги і внутрішнього задоволення; красивої, благодатної та багатої землі, кохання; найвищої насолоди. Край, де, за біблійними переказами містився рай, звався Едемом. Це омріяна, прекрасна земля – багата, щедра, розкішна (Словник символів).

І тут виявляється, що мешканці Сонячної алеї, тобто тієї її частини, що починається з триста сімдесят дев’ятого будинку, мають незбагненні переваги щодо мешканців будь-якого іншого шматка світу — їхня стіна близька й досяжна, а рай за нею звабливий та історично обумовлений, позбавлений будь-яких рис міражу чи фантому, тобто — цілком реальний. З раю привозять їм контрабандні платівки, з раю поступають сигнали заборонених радіохвиль, з раю приїжджають родичі й туристи, привозять тістечка, одяг, омріяну каву та молекули божевільної свободи. Раєм для героїв Бруссіґа є Західна Німеччина, а завадою на шляху до нього і водночас прикрим засобом його, раю, усвідомлення — Берлінська стіна.
І можливо, не так би було кепсько жити без телефонів, їсти цілий рік одні й ті ж овочі, слухати однакову музику й носити однакові лахи, якби не така невимовна близькість отого раю.
Головні герої роману — звичайні підлітки. Вони бешкетують і закохуються, мріють, дражнять сестер, сперечаються з батьками та — як і підлітки будь-де інде — невпинно дорослішають, відкриваючи для себе цей світ, всотуючи його в себе з кожним ковтком спиртного і кожною затяжкою марихуани. Але на якомусь етапі дорослішання марихуана перестає тішити, а обрії мрій уриваються — тут-таки, за декілька метрів, всі площини недосяжності перетинає одна цегляна площина стіни, — бо саме настає час їм зрозуміти, що стіну ту вони ніколи не подолають.
Власне, автор не наголошує на цьому моменті усвідомлення — він якось, само собою, опиняється серед органічних вуличних дотепів, побутових деталей, перших ерекцій, пострілів на контрольно-пропускному пункті та інших буденностей із життя героїв. Текст роману легкий і динамічний, просякнутий заледве й помітною ностальгією — насамперед не за тим, що переживають герої, а за тим, що те саме переживав свого часу кожен читач, і зветься воно — молодість. Ніяких навмисних акцентів, просто нізвідки виникає в свідомості почуття гіркоти й безвиході — і берлінська стіна тут перетворюється уже на зовсім неважливу деталь, бо, забувши про поділ Німеччини, та й зрештою взагалі про місце та час дії й героїв роману, кожен тут згадує безвихідь свою власну, бо в кожного, як не крути, була у житті така стіна, за якою — здавалося — так близько рай, і яка, однак, — така неподоланна, хоч плач.
Однак обабіч будь-якої стіни «ми приречені на свободу». Життя триває, і щастя, за великим рахунком, не залежить від орієнтації правлячої політичної сили, леґалізації музики Дорз чи наявності джинсів і кави у вільному продажу. По обидва боки будь-якої стіни кохають і страждають, помирають і народжуються, і не можна уникнути ані дорослішання, ані страждань, ані смерті, потрапивши за стіну. Так само як не можна, не потрапивши за неї, уникнути життя й щастя. І тоді настає мить, коли безвихідь перетворюється на безмежність, — стіна перестає бути важливою, так само як і те, що за нею, а відтак вона просто зникає, перестає існувати для тебе, бо рай опиняється тут і зараз — близький, дивовижний і абсолютно реальний.


Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728







230 авторів
351 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій