преса

Автор: Марина Зайдель
Видання: SUMNO?, Інтернет-видання та мережа блоґів

Рецензія на книгу АРХЕ

http://www.sumno.com/index.php?option=com_content&task=view&id=125&Itemid=42

Для початку необхідно розібратися, що все таки означає "архе" - слово, незрозуміле за значенням для побутового мовлення?

Філософія трактує появлення "архе" ще за часів античності, а саме в період панування космоцентричної думки в науці - досократівський період. Згідно з Піфагором, шлях до істинного знання пролягає через світ, який є організованою цілісністю або космосом. Архе прийнято вважати першоначалом всього, цією самою цілісністю. У Піфагора архе - це число. А що ж у Дереша?


"In vino veritas", - проголосив російський класик. У Дереша ця істина ховається за товстою книжною обкладинкою.

"Архе" - це: "Терезка і тощо", "Дмитро Мендєлєєв і клуб галогенів", "Осяяні світлом параш". У Львові почався "нафтизиновий бум". На сайті про наркотики з'являється інфа про галюцинаторну дію краплин для очей. Мєсіво багатьох хім.складових називають " архй"(ніякої авторської помилки, кількість букв збережена), або "плазма". 7 студентів-хіміків володіють пропорційним складом "архе". Архе дає змогу відчути слова, тобто пізнати їх зсередини. Книга супроводжується багатьма незрозумілими описами, якоюсь фантастикою та хімією.

Дереш вводить себе як учасника дійства, яке відбувається довкола архе. Тим самим стверджує, що пізнання істини відбувається через текст, автора та слова: "Весь світ-це підказка-єралаш до Істини. Тобто істину як таку неможливо пізнати словесно, але словами на неї можна натякнути".
Дереш попереджає, що "гра закінчується в першу чергу тоді, коли згадує про Своє існування Читач".

І справді, читаючи "Архе", забуваєш про своє існування, бо занурюєшся в пізнання сенсу цієї книги, де довкола безліч невідомого та незрозумілого. Починаєш гризти себе за начхаське відношення до шкільних уроків хімії, коли розумієш, що не знаєш, що таке галогени. Виявилось, що хімічне визначення терміну галогенів прямого відношення до другої частини "Архе" майже немає. В цій частині йдеться про тих хіміків, які мають склад архе.

"Осяяні світлом параш"! Саме тут відкривається те, що Дереш намагається передати на всіх 262 сторінках тексту. Що саме? Ну, та сама істина, а ще зв'язок між автором та читачем.

Сторінки пронизані грою шрифтами, а сюжет, як такий, взагалі не вловлюється.

Рецензування Дереша - вправа невдячна. Невдяна хоча б тому, що кінець книги є три варіанти, який Дереш ховає в своїй голові. Його краще читати! Ще краще - уважно читати! Закритись десь від оточення та зануритися в книгу, забути про своє існування - ЖИТИ КНИГОЮ!

Але, все ж таки, як трактує архе Дереш? Слово - це архе, те, до чого зводяться всі властивості світу. Слово як ключ до розуміння світу робить архе універсальним, досконалим і божественним знанням.