преса

Автор: Міра Київська
Видання: Букмоль, Незалежний культурний проект для дітей, їхніх батьк

Навіщо допомагати іншим: дві історії про любов і пошуки себе

Усі тварини живі та вільні, Марікен Йонґман

10+*

Кажуть, що все плинне і немає нічого вічного. Ні під сонцем, ні під іншими зірками. І, можливо, це цілковита правда. Та треба визнати, що є таки у нашому світі такі речі, які існували, існують і будуть існувати завжди. Такі, як готовність закоханого лицаря долати будь-які перешкоди та робити найдивовижніші подвиги лише заради прихильності дами свого серця. Звісно, лицарі за всі ці роки неабияк змінилися та перестали бути такими самозакоханими шанолюбцями, як колись. Зазнали серйозних трансформацій і їхні подвиги, адже, якщо середньовічним Ланселотам доводилося вбивати, вбивати і ще раз вбивати (інших лицарів, драконів, розбійників тощо), то сьогоднішні повинні звільняти братів наших менших разом зі своїми дамами. Разом, бо ж і дами нині стали значно активнішими та сміливішими — наважуються на найважчі подвиги, створюють таємні ордени, ризикують усім заради добробуту інших, не бояться визнати свої помилки та й у лицарях воліють бачити рівноправних партнерів, а не своїх рятівників.

Авторка впевнено руйнує гендерні й ейджистські стереотипи та традиційні уявлення про те, якими мають бути родини, розповідає про вегетаріанство та переконує в тому, що здійснювати чужі мрії просто та приємно.


Саме про таке сучасне лицарське кохання, таких дам і такі подвиги йдеться у книжці нідерландської письменниці Марікен Йонґман «Усі тварини живі та вільні». В основі повісті лежить історія дружніх і майже-романтичних стосунків абсолютно непримітного одинадцятирічного Хайса Гомана та його однокласниці — самовпевненої, дивакуватої та загадкової бунтарки Діті Ромайн. Дуже різних, аде водночас схожих персонажів, які додають простенькій смішній і легкій, на перший погляд, повісті об’ємності, кольорів і глибини.

Діті Ромайн, це було щось інше. Із Діті мова йшла про справжні речі. З Евертом це завжди було ні про що. Власне, тепер, коли він про це думав: вони ніколи не ставали друзями. Еверт просто раптом опинився поруч. Вони трималися разом просто тому, що ти мав когось триматися.


Одного дня Діті, яка раніше ніколи не звертала на Хайса уваги, запрошує його стати членом таємного Клупу… І байдуже, що Хайс нічого не знає ні про цей дивний клуб, ні про його учасників, ні про те, навіщо він існує. Байдуже, що участь в акціях Клупу завдає Хайсові стільки клопотів у школі та вдома. Байдуже, що розповісти про свою дружбу з Діті хлопець може лише своєму таємному щоденнику. Байдуже, бо Діті та її Клуп роблять життя Хайса Гомана таким захопливим. І тут дуже напрошується порівняння із підлітковим романом Джона Гріна «Паперові міста», але… Але, на відміну від красуні-старшокласниці Марго Рот Шпіґельман, Діті мріє не стільки про власну свободу, скільки про звільнення «усіх свиней та інших тварин».

На розі своєї вулиці він зупинився і подивився додолу, у калюжу. Там був він, його відображення у чорному дзеркалі. Хайс Гоман, колись найзвичайнісінький хлопець у Вейнголтені, Дренте, Нідерландах. Та зараз найхайсгоманівший хлопець у Вейнголтені, Дренте, Нідерландах.


Загалом, повість Марікен Йонґман містить чимало меседжів про емансипацію — не лише тварин, але і жінок, дітей, літніх людей тощо. Торкаючись теми порозуміння та розуміння інших, авторка впевнено руйнує гендерні й ейджистські стереотипи (чого лише вартий образ бабусі Аннехін!) та традиційні уявлення про те, якими мають бути родини, розповідає про вегетаріанство та переконує в тому, що здійснювати чужі мрії не тільки просто, але й приємно.
І, попри все це, як і Пітер Браун у повісті «Дикий робот», Марікен Йонґман уникає однозначностей. Що правильно, а що ні? За ким правда? Істина, як завжди, не одна й ховається десь посередині, а вибір лишається за читачами. Читачами, які навряд залишать книжку доти, доки не перегорнуть останньої її сторінки.

Марікен Йонґман Усі тварини живі та вільні / текст Марікен Йонґман обкладинка Надії Кушнір (Надьожна) / переклад із нідерландської Ірини Коваль.— Львів: Кальварія, 2017. — 192 с.

Джерело

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій