преса

Автор: Роман Онищенко
Видання: Фантастика UA

Андрій Крижевський: «Я мрію доторкнутись до Бога – зрозуміти хоча б крихітку алгоритму взаємодії

Фантастика UA: Так як книга вже існує, то спочатку цікавить статистика. Книга «Евотон-початок» була презентована в Києві навесні на Коміконі. Які попередні результати: чи набрали вже певну кількість читачів і прихильників, і головне – які перші відгуки від них отримали?

Andrey Krizevsky: Одразу зазначу, що серія «Лабіринти Евотона» існує у двох варіантах: російськомовному та україномовному. Перший з них продиктований тим, що я є українським російськомовним письменником — народився та виріс в Одесі, місті, де переважна більшість населення спілкується російською. Розуміючи, що розраховувати на якість твору можна лише у випадку володіння літературною мовою, я вирішив спочатку зосередитись на російській версії. Так, у 2014 році світ побачив перший роман «Евотон: початок» (написаний влітку-восени 2013 року).
Друга та третя частини – у 2015 та 2016 роках відповідно. Але з огляду на те, що я є патріотично налаштованою людиною, мета видати україномовні версії завжди позиціонувалася як найголовніша. Попередня версія перекладу роману «Евотон: початок» була створена у 2015 році разом із талановитою перекладачкою Л. Крижановською. А через два місяці я почав співпрацювати із видавництвом «Кальварія», яке наразі займається паперовими версіями «Евотонів».
Зокрема, на 23-му Форумі видавців (відбудеться 15-18 вересня 2016 року) вже анонсовано презентацію другого роману українською мовою – «Евотон: трансформація», а до кінця 2016 року планується вихід третьої частини. Перші два роки продаж здійснювався практично на ярмарках і виставках. Це у кращому випадку 30 книжок за відповідну подію, чисельність яких на протязі року можна перерахувати на пальцях. Ситуація покращилася з 2015 року, коли вдалося розмістити в Інтернеті електронні версії «Евотонів» завдяки співпраці із видавництвом Стрельбицького.
Попит на електроні книжки є дещо вищим – це продиктовано значною кількістю різноманітних гаджетів. З весни 2016 року (презентація українського «Евотон: початок» на «Книжковому Арсеналі», а згодом – на фестивалі Kyiv Comic Con) працюємо над налагодженням збуту «Евотонів». Але говорити про цифри оновленої серії (у 2016 році ініційована робота з редагування всіх трьох частин) поки що зарано.
Треба підкреслити, що загальна статистика серії повністю відображає реальний стан книжкових справ в Україні. Мушу визнати, що письменницька діяльність – найважча сфера життя, з якою мені – юристу – доводилось стикатися. Маю на увазі її практичну сторону – організаційний та фінансовий аспекти. Мова зараз йде не про підручники чи книжки популярних письменників. Я про молодих авторів – тих, яким доводиться проштовхуватись «з нуля».
Проте найголовніша моя опора – це «евотонівська» аудиторія, яка почала формуватися після видання першого роману серії. Її чисельність визначити доволі складно, бо зазвичай не всі полюбляють ділитися відгуками чи коментарями. До неї поступово долучаються як російськомовні (причому не тільки з України, а й з Росії – зокрема читачі, які адекватно ставляться до сюжету, в якому центральне місце належить Україні, а українець й взагалі обіймає посаду голови Світової Ради на протязі другого роману…), так і україномовні читачі. Безперечно, серед відгуків є слова підтримки, пропозиції й критика. Останню я сприймаю адекватно та з подякою, якщо вона подається етично та обґрунтовано. Вважаю, що будь-яка критика повинна базуватись не на приниженні, а на бажанні допомогти автору у його розвитку.

Фантастика UA: Як автор знайшов сюжет для свого твору, що стало причиною написання роману?

Andrey Krizevsky: Сюжет «Евотону» – це комплексне відображення мого світогляду, «запакований» у гостросюжетну фантастику. З дитинства я намагався відшукати сенс життя та визначити своє місце у ньому. Мораль, у дусі якої мене виховували батьки, та низький зріст (до восьмого класу) забезпечили мою «відірваність» від основної дитячої спільноти, за виключенням світоглядних друзів. Ця «відірваність» сприяла тому, що я не «відволікався» на забави однолітків, а шукав шляхи самовдосконалення. На протязі шкільних років та навчання у виші я постійно стикався з різними езотеричними чи філософськими знаннями: щось чув або читав у книжках, бачив з екранів телевізора…
Але природа від народження нагородила мене однією найціннішою річчю – фільтром проти підкорення. Навіть по відношенню до самого себе… Тож кожну власну чи чужу думку я ніколи не сприймаю як остаточну істину. Такі пошуки, як правило, супроводжуються внутрішніми кризами. Одну з таких я подолав навесні 2013 року, врешті-решт віднайшовши модус взаємодії зі світом. Та вирішив поділитись власними думками з суспільством. З огляду на те, що я є прихильником фантастики, вибір жанру не забрав багато часу…

Фантастика UA: Яка основна ідея книги, прихована вона чи явна?

Andrey Krizevsky: «Евотон» включає у себе багато ідей «третього ланцюга» (роздуми про корупцію, дослідження ідеї «паралельної держави», вивчення можливості існування суспільства на засадах автономності – за відсутності держави чи влади, тощо), «другого ланцюга» (аналіз природи страху, місця моралі у Всесвіті, думки щодо меж життєвих можливостей, тощо) та «перший ланцюг» – головну ідею, якою є спроба віднайти «абсолютну першопричину». Це те, що фізики називають «теорією всього». Я мрію доторкнутись до Бога – зрозуміти хоча б крихітку алгоритму взаємодії з ним. Іншими словами, побачити світ не з позиції «все навколо та я – Бог», а знаходячись у точці сингулярності – вивороту реальності, де «все», «я» та «Бог» зливаються воєдино… Особливу увагу в цій серії приділяю Поколінню – молодій надрозвиненій формації людства, яка після подій, описаних у першому романі, народжується не вибірково (у сьогоденні можна порівняти з «дітьми індиго»), а повсюдно на планеті. Між іншим, такий момент в історії людства, на мій погляд, є неминучим. Тож, фактично, я модулюю ситуацію, коли на Землі зіткнуться лобами два світи людської цивілізації – зовсім протилежні за мисленням, цінностями та мотивацією. До речі, зародки евотонівського Покоління я все частіше бачу в Україні – тому не є випадковістю те, що у другій частині процеси самоорганізації цієї формації починаються саме в Україні.

Фантастика UA: Що впливає на творчість вас як автора? Які твори з фантастичного доробку людства вас найбільше вражають ?

Andrey Krizevsky: Дійсно, важливою складовою натхнення є зовнішній фактор, який впливає на автора ідейно та емоційно. Оскільки я є поміркованим раціоналістом, який у будь-якому явищі перевагу віддає логіці, а не емоціям, то ідейний компонент проявляється для мене в першу чергу у літературі та творах кіномистецтва, а емоційний – у музиці. З дитинства мене приваблювала творчість братів Стругацьких та Андрія Тарковського. Закладені в їхніх творах філософські ідеї зіграли вирішальну роль, допомогли на протязі «хитких» шкільного та студентського періодів визначитися із напрямом самовдосконалення. Серед авторів, творчість яких справила неабияке враження, хочу також виділити Станіслава Лема та Антуана де Сент-Екзюпері. Цікавлюся нехудожньою літературою, віддаю перевагу філософії та, звичайно, космології. Це, наприклад, Тейяр де Шарден, Сурдін та інші. Не повірите, але тільки у 2006 році я познайомився із світом «Зоряних війн», коли у прокат вийшла завершальна частина трилогії-приквелу – «Помста ситів».
Зараз я навіть не зможу пригадати точну цифру повторних переглядів цього фантастичного шедевру. Інша кінострічка, яку я можу дивитись нескінченно – трилогія про Ріддіка. А взагалі-то я переконаний, що мейнстрим у найближчі десятиліття зміститься з коміксів у бік космічної фантастики, потенціал якої наразі серйозно невикористаний. Основними чинниками цього будуть заплановане перезавантаження космічних пілотованих програм та прийдешні резонансні наукові відкриття. Важлива роль у моїй творчості належить музиці. Тільки цей вид мистецтва може мене «завести» по-справжньому, забезпечити достатнім рівнем адреналіну, аби не заснути (через те, що працюю юристом, писати маю можливість переважно вночі). Слухаю рок (альтернативу, репкор, хард- та симфорок), кельтську та електрону музику. Серед найулюбленіших виконавців – Muse, Linkin Park, Poets of the Fall та Schiller. Ви собі не уявляєте, як файно пишеться під альбом «Rosenrot» Раммштайна.

Фантастика UA: До якого жанру ви самі відносите «Евотон»?

Andrey Krizevsky: «Евотон» – це поєднання жанрів. Я є прихильником концепції «золотої середини», що напряму знайшло своє відображення й у евотонівській мультижанровості. Так, основа, безперечно, ґрунтується на науковій фантастиці. Науковій через те, що представлені явища чи теорії я так чи інакше намагався узгоджувати з уявленнями сучасної науки. Навіть якщо хтось скаже, що деякі моменти аж ніяк не можна вважати науковими, то давайте згадаємо чудовий вислів марвеловського Тора до персонажу Наталі Портман: «Твої предки казали, це – магія. Ти кажеш – наука. Там, звідки я прибув, це – одне й те саме». Або вислів Алека Сневара з «Готелю «У загиблого альпініста» Стругацьких: «Все, що здатен уявити наш мозок – можливе».
Що ж до інших жанрів, то на протязі знайомлення зі світом «Евотону» можна із легкістю натрапити на частинку детективу, трилеру, містики… Хіба що точно не планую експериментувати з любовним напрямком. Намагатися конкретизувати вид наукової фантастики, на мій погляд, є марною працею через туманність меж. Наприклад, «Евотон» легко можна віднести до космічної опери – напрямку фантастики, для якого характерні масштабні події та відвертий героїзм персонажів. Аналогічна ситуація й з кіберпанком… Знаю точно одне: евотонівський жанр, яким би він не був, має сподобатись тим, хто, по-перше, полюбляє космічні пригоди й масштабні за змістом світи на кшталт «Зоряних війн» чи «Стар треку», по-друге, замислюється над складними життєвими парадигмами.

Фантастика UA: Чи є конкуренція з іншими подібними творами в Україні?

Andrey Krizevsky: Звичайно, конкуренція – це системна умова розвитку будь-якого ринку, зокрема – книжкового. Більш того, конкуренція є найдієвішим засобом авторського самовдосконалення. Але це явище повноцінно працює тільки у випадку наявності попиту з боку читачів. Тому треба кардинально змінювати українську книжкову галузь для якісно нового перезавантаження вітчизняного продукту.
На мою думку, для досягнення цієї мети Україні вкрай необхідна контрольована державою бізнес-система, орієнтована на створення брендів. Це – наявність неурядової організації зі спеціальним статусом, що власне керує процесами «брендування», автора-бренда, творчості-бренда. Головне – забезпечити баланс між принципами «бренд від суспільства» (підтвердження «легітимності» автора читачами) та «бренд для суспільства» (створення бренда бізнес-системою «з нуля»). Читацький попит має стати головним інструментом із забезпечення такого балансу…
Що стосується мене… Чи відчуваю я конкуренцію? Відповім відверто: ні. Та причинами цього не є егоїзм, або зневага до колег – такі явища неприпустимі для мене. Конкуренція етимологічно розглядається скрізь призму суперництва – прагнення перемоги над опонентами у досягненні результату. Але я ні з ким не борюся та не прагну перемоги, бо куди б не поглянув, всюди бачу себе… І навпаки – «дивлячись» в себе, я бачу решту світу. За такої філософської диспозиції особистий розвиток неодмінно синонімізується із розвитком всього Всесвіту як єдиного об’єкта.

Джерело

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій