преса

Автор: Юрій Мостовий
Видання: Друг читача, портал

«Казка старого Мельника»: екранізована історія про боротьбу зі злом

Через казки діти пізнають світ, у казках прихована істина, разом з казками буденне звичне життя набуває іншого чарівного дихання. Звісно, вони бувають різні, але найкращі можуть читати не лише дітлахи, а й дорослі. «Казка старого Мельника» Сергія Ухачевського саме з таких, із найкращих.

Сергій Ухачевський за освітою філолог, у трудових буднях був журналістом, продюсером, PR-консультантом, сценаристом. Воював у Афганістані та АТО. Як літератор, відомий за гостросюжетною соціальною прозою: романами й повістями «Пройдисвіти», «Пройдисвіти. Гра зі смертю», «Карпатський капкан», «Чужа гра» та інші.

У «Казці старого Мельника» всіляка потворна нечисть: песиголовці, повітрулі, вовкулаки, — заполонили ліс та один із хуторів мальовничої частини України. Чорні сили намагаються знищити все і всіх. Жодному загонові бравих досвідчених вояків не вдається придушити нечестивців. І от простий, але освічений і вчений хлопець Миколка та його нова подруга, дочка викраденого песиголовцями шляхтича Христина кидають виклик щезникам.

Чи не з першої сторінки потрапляємо до традиційної, по своєму теплої, завжди щедро описаної в багатьох українських оповідях селянської народної атмосфери старих часів, де комедія переплітається з тяжким побутом, а міфологія і забобони — з набожністю. Дізнаємося, що в давнину, коли люди самі добували собі хліб та борошно, до млина стояли величезні черги, тож мельники були в пошані не менш, ніж кобзарі. Старий Мірошник був незвичайним мельником: він умів за допомогою чарів викликати вогонь і знав низку чарівних і водночас страшних історій.

Золотоволоса красуня Лісова Князівна, що її волосся пахне п’янкими ароматами літнього лісу та медом, після поцілунку нерозумного бідного хлопця перетворюється на злу стару беззубу бабцю в лахміттях. Юнаки-воїни, яких за зажерливе златолюбство древній волхв прокляв і перетворив на жахливих песиголовців, починають полювати на людську плоть і розмножуються, даючи життя іншим песиголовцям, вовкулакам та повітрулям. Ось що зустрічається слухачам у темному лісі, про який розповідає Мірошник.

Якщо у Льюїса Керрола Дивокрай — то місце, в якому відбувається більшість подій, то місце дії казки Ухачевського можна сміливо назвати Диволісом. У ньому лісовики-Буркотуни творять усілякі дива, а мавки танцюють незбагненні танці.

У книжці згадано історичний період 1654-1667 років, котрий ще називають періодом війни за Україну: коли поляки та українці воюють проти Московського царства, звуть ворогів «підлими москалями» й інколи порівнюють їх із кровожерними моторошними потворами — песиголовцями. Чіпляє увагу вигадана (часом доволі кумедна й шепелява) мова, якою розмовляють песиголовці.

У казці є два світи-виміри: світ оповідача-мельника і його юних слухачів та світ історії (головної сюжетної лінії), яку розповідає старий Мірошник. Інколи, навіть, ці два світи перетинаються, наприклад, схожими образами-героями книжки.

«Казка старого Мельника» — досить добра, якісно написана історія про боротьбу зі злом та перемогу над ним. Історія сповнена фольклором та любов’ю до батьківщини. Історія, що надихає ще більше любити свою землю, шанувати традиції і дивитися в майбутнє зі світлою надією та вірою в дива.

За мотивами «Казки старого Мельника» компанія Euromedia 2015 року зняла кінострічку. В екранізації книжки Сергія Ухачевського були задіяні такі українські актори, як Ірма Вітовська, Володимир Горянський, Ада Роговцева, Остап Ступка, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв та інші.


Джерело

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031







230 авторів
351 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій