преса

Автор: ДнепрПост
Видання: ДнепрПост

Презентація книжкової новинки «Симбалайн» Євгенії Кононенко (ВІДЕО)

17 листопада о 10:00 у медіа-центрі «ДНІПРО ПОСТ» відбулася прес-конференція «Презентація книжкової новинки «Симбалайн» Євгенії Кононенко».

У прес-конференції взяли участь:
- директор книгарні «Віз» Ольга Чорна-Маринець;
- письменниця, авторка книги «Симбалайн» Євгенія Кононенко.

Ольга Чорна-Маринець:
Сьогодні дуже добрий привід для зустрічі – в гостях у Дніпропетровську відомий автор Євгенія Кононенко. Примітно, що в нашому місті відбудеться презентація нової збірки, я би не сказала, що нетипової, але з новим звучанням. Це друга презентація, а поза межами рідного міста Євгенії – перша. Сьогодні відбудеться захід і камерне спілкування з автором в івент-кафе за адресою вул. Рогальова, 14 о 19:00. Тож будемо раді вас бачити. Що стосується збірки, то вона має досить цікаву та нетипову будову. Тут проза синтезується з поезією, дві такі гарні форми, які перетікають з однієї в іншу і абсолютно гармонують. «Симбалайн» винятковий, напевно, тим, що він трішечки ретроградний в хорошому розумінні. Збірка побудована на спогадах, начебто, бажанні дещо повернутися у той час і, можливо, щось переосмислити чи знову пережити. Приємно, що сьогодні у нашому місті такий автор з таким виданням.

Євгенія Кононенко:
«Симбалайн» - це не перша моя книга. Я написала дуже багато оповідань. У різних видавництвах вийшло дуже багато збірок моїх оповідань. Але редактор цієї книги Ростислав Мельників сказав, що це новий етап. Чому? В мене дуже багато оповідань про жінок і чоловіків, які заслуговують кращої долі. Вони не знайшли себе, часи не сприяють цьому, тому вони поневіряються у цьому світі. У збірці «Симбалайн», принаймні у більшості оповідань (усього їх 5), люди, навіть за таких несприятливих умов, себе знайшли. Це був нелегкий шлях, але їм вдалося не піддатися спокусам. Вони не вирішують проблеми за допомогою сварок, ворожнечі, а шукають конструктивний шлях у цьому деструктивному житті. Власне цим, збірка і відрізняється від моїх попередніх збірок. Тобто це вистражданий оптимізм.
Трошки незрозуміла назва завжди виходить якоюсь комерційною. Це викликає якусь інтригу. «Cymbaline» - це назва пісні гурту «Pink Floyd». Не знаю, наскільки зараз молодь слухає її, але в наші часи це була культова музика. Казали «твоя музика, моя музика». В чиюсь музику вона входила, в чиюсь — ні. Але ці групи, цей вітер свободи в радянські часи – справді для нас дуже багато значили. Була ще ідея назвати збірку «Альбіна», для мене це найважливіше оповідання у збірці. Воно драматичніше. Але все ж обрали таку назву.
«Альбіна» писалась дуже важко. Вона друкувалась в «Кур’єрі Кривбасу» в більшій версії. Але я відчула, що не треба зайвої містики, не треба дешевих прийомів з реінкарнацією. Там описане місце, в якому я жила – Київська Лук’янівка, саме такою, як я її пам’ятаю. Хай хоча б почитають про нею. Я дуже довго жила в однокімнатній квартирі у Києві, там де зараз знаходиться станція метро «Лук’янівська», а колись там був мікрорайон. Фото, яке ми розмістили на обкладинці, це вид з мого балкону. Мій батько був фотографом-любителем. Він сам замикався у ванній кімнаті і друкував світлини. Завдяки цьому трохи збережено той світ, якого вже нема. Це фото приблизно 1979-1980 року. Це фото власне світ Альбіни. Це втрачений світ.


Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій