преса

Автор: Микола Петращук
Видання: Читомо, культурно-видавничий проект

Роман про будні диктатора, що може все втратити

При виборі головного героя для свого нового роману «Вакансія для диктатора» Сергій Батурин, здається, довго не вагався. Звернувши увагу, на одного з найбільш одіозних політиків сучасності, який не тільки не хоче віддавати власне президентське крісло, але й прагне показати свою могутність всьому світові та розв’язує збройні конфлікти. Звичайно, мова йде про агресивного президента Росії Владіміра Путіна, який є чудовим прототипом негативного персонажа не тільки для політичного трилера, але й горрора.

Новий роман Батурина – це твір з динамічним сюжетом наповнений пригодами та небезпекою про людину, що мала владу, зловживала нею та не зуміла втримати.

Події розгортаються в країні-федерації, яку автор так і не називає. Її президент Роман Романович Погодін веде агресивну зовнішню політику: він «відтискає» у сусідських держав прикордонні провінції. Потерпають не тільки кавказці у «Південній Аланії та Гудаутії», але й сусідня країна, якій федерація обіцяла захист за відмову від ядерної зброї, – натомість анексувала Таврійську автономію та ввела війська під виглядом ополченців в «Анбас, Антрацитовий басейн». Наслідком такої політики стали санкції країн Європи та Америки, які потягнули за собою збитки для багатьох бізнесменів та прибічників президента. Тому й не дивно, що невдоволення політикою диктатора зросло.

Як наслідок, в місті Верхоярськ вбили президента, але ті, хто прагнули позбутися президента, ще не завершили свою місію. Ліквідації, з не зовсім зрозумілих на початку роману причин, підлягає і чоловік, що ховається під несправжнім іменем – «Віктор Іванович Ільїн».

Невисокому, без видатних зовнішніх фізичних даних «Ільїну», якому вже йде сьомий десяток, не зважаючи на спецвишкіл, було б важко протистояти вбивцям, якби не капітан із президентської служби охорони Юрій Кондрашов, що прийшов йому на допомогу. Тепер вони обоє прагнуть дістатися столиці кожен переслідуючи власну мету. Саме пригоди цих двох чоловіків на землі, воді та в повітрі є центральними в сюжеті роману.

Змальований автором президент-супермен еволюціонує до вуличного паяца

Головні герої роману люди з твердими характерами, яким притаманна таємничість, вони спостережливі, вміють приймати миттєві рішення та знайти вихід з будь-якої ситуації. З іншого боку, вони не зловживають рефлексіями, а якщо такі і є, не прагнуть їх демонструвати. Інші герої роману (політичні опоненти диктатора, його коханка, брат Кондрашова, бандити, що зустрічаються на їхньому шляху) – це теж, в основному, сильні, вперті, хоча й не завжди метикуваті, люди, що прагнуть зробити все для досягнення потрібної їм мети. Цікаво, що читач мав би відчувати ненависть до героя-диктатора. Але ж ні, він змальований чоловіком за якого, сам того не помічаючи, починаєш вболівати.

Розв’язка роману, не зважаючи на те, що читач зрозуміє – автор владу диктатору не поверне (книга ж розрахована на українську аудиторію), несподівана.

В «Вакансії для диктатора» багато різнопланової зради: президента Погодіна не тільки його прибічниками, але й коханкою; Кондрашова – нареченою; федерацією – країн-сусідів з якими не вдається налагодити мирне співіснування.

Є і оманливість беззастережної могутності диктатора, для якого влада є основним бажанням, а втрата якої провокує на всі можливі дії, щоб її повернути. Змальований автором президент-супермен еволюціонує до вуличного паяца.

Не зважаючи на легкість читання в певний момент виникає дивне враження, що роман перекладено з російської мови. Ось один з уривків, які змушують дійти таких висновків:

«— А скажи, сину Божий, цей птах залізний, часом, бензином не заправлений?

— А вам яке діло? — не надто коректно відповів той.

— А таке, щоб знати, чи можна біля неї (російською «птах» – «птица») запалювати кадильницю й курити ладан, — лагідно пояснив «Серафим»».

Читачеві не знадобиться особливих знань чи зусиль, щоб розібратися, хто є хто в романі

Більшість алюзій закладених в романі відразу зрозумілі читачеві. Йому не знадобиться особливих знань чи зусиль, щоб розібратися, хто є хто в романі. Можливо, комусь здається, що сам сюжет роману з’явився від безсилої люті на Путіна, яка й втілилася в такий навряд чи реалістичний та певне бажаний багатьма українцями, та й не тільки ними, прогноз на майбутнє для президента Російської Федерації. Роман на часі, зважаючи на сучасні політичні обставини та війну, зараз публікується багато творів на тему війни та взаємовідносин з Росією. Та багато з них є метеликами-одноденками й є підстави вважати, що така доля й у роману Батурина.

Загалом, «Вакансія для диктатора» нагадує голлівудський фільм-бойовик, переглянувши який деколи задумуєшся, чи не даремно час згаяв. В романі «Вакансія для диктатора» автор не робить визначних висновків та не провокує до глибоких роздумів. Але це, в першу чергу, пригодницький твір, що мав би захопити увагу читача екшеном. Його завдання – розважити читача і з ним він справляється добре.

ЧИТАТИ:

у метро по дорозі додому;
любителям динамічного сюжету;
тим, хто хоче позбутися диктатора, та не знає як;
президенту сусідньої держави щоб знав чого остерігатися.

НЕ ЧИТАТИ:

шанувальникам класичної літератури;
прихильникам творчості постмодерністів;
дітям до 16 років;
інтелектуалам, які не люблять відпочивати.

Джерело: http://www.chytomo.com/issued/roman-pro-budni-diktatora-shho-mozhe-vse-vtratiti

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій