преса

Автор: Ганна Кундіренко
Видання: BBC Україна

Дереш: Миротворець-есе на тему філософії еміграції

Дереш: "Миротворець" - есе на тему філософії еміграції
05.12.2013

Книга Любка Дереша «Миротворець» потрапила до довгого списку цьогорічної премії Книга року ВВС-2013. У цьому інтерв'ю письменник розповідає про незвичайний жанр свого твору, який він назвав "філософія еміграції".

Любко Дереш: Це книга про пошуки істини. Про пошуки достовірних основ для прийняття рішення. Це пошуки людини, яка опинилася в скрутному становищі, а опори для того, аби діяти далі, коли всі звичні орієнтири, як зовнішні, так і внутрішні, раптом зрадили тобі.
А щодо жанру книги… Колись я зареєструвався на сайті "Автура", і там був такий жанр "філософська проза" і "проза еміграції". От мені здається, це якась така філософія еміграції. Есе на тему "Філософія еміграції".

ВВС Україна: Тобто, еміграції фізичної і духовної?
Любко Дереш: Так, всі три оповіді якраз про еміграцію, про дауншифтинг чи навпаки – про повернення, як фізичне, так і інтелектуальне, духовне.

ВВС Україна: Чи правильне складається враження, що фактично всі три повісті повторюють той самий сюжет, але в різних декораціях?
Любко Дереш: Лейтмотив приблизно один і той же. Це як фуга. Структура фуги обертається навколо того самого лейтмотиву, який переживає якісь транспозиції, обертання і так далі. Для мене це теж свого роду фуга. Обертання цього самого драматичного сюжету розлуки. Це сюжет розлуки, коли людина почуває себе відірваною від дому і відірваною від якихось своїх початків, і має бажання повернутись.

ВВС Україна: Фінал твору фактично лишається відкритим. Персонажі проходять схожий духовний шлях до пізнання чогось вищого. І що далі, що потім після цього пізнання?
Любко Дереш: Так чи інакше, перед підйомом має бути певне падіння. І мені якраз хотілося показати, об’єднавши ці оповідання в одній збірці, цей мотив. Тому що все-таки ця структура повторюється не тільки в прозі, вона повторюється і в житті. Якщо ми познайомимося з якимись документальними описами особистісних чи духовних криз людей, вони скрізь повторюють ту саму структуру. І я, власне, вирішив скористатися цим.

ВВС Україна: Ваші герої діють в різних місцях, в різних епохах. Там і Львів довоєнний, і США, і сучасний Єгипет. Про яку з цих епох, про яке з цих місць вам було найцікавіше писати, і де б вам хотілося самому побувати?
Любко Дереш: Власне, я вибрав ці місця тому, що кожне з них викликало якесь тепло в мені. Це естетичні якісь такі переваги, тому що і Америка 40-х років мені симпатична і цікава, і Львів перед- чи післявоєнний. Зрештою, в Єгипті я мав прожити сам приблизно рік. І там теж у мене багато спогадів теплих залишилось. Так що це просто мандрівка містами, які мене зігрівають. Однаково цікаво було писати про всі ці точки.

ВВС Україна: Яку останню художню книжку ви прочитали?
Любко Дереш: Зараз читаю Данте Аліг’єрі, а востаннє читав "Письменник і самогубство" Чхартішвілі. Це Борис Акунін.