преса

Автор: Таня Таланова
Видання: SUMNO?, Інтернет-видання та мережа блоґів

Рецензія: «Хата-читальня»

http://www.sumno.com/index.php?option=com_content&task=view&id=1035&Itemid=42

26.03.06
Цей роман, на мою думку, вартий великої уваги. На його сторінках Павло Щегельський із доброю посмішкою на обличчі досліджує непересічний феномен "гомо совєтікус-гомо колгоспікус".
Роман можна без вагань назвати енциклопедією радянської людини, адже автор розкриває цей образ в усіх його "аватарах". Щегельський навіть пропонує своєрідну класифікацію загальних типів "гомо совєтікус" на прикладі класифікації літературної богеми.
Цей твір може бути цікавим для психологів, істориків, соціологів, журналістів, творчих людей чи й просто любителів тонкого гумору та вишуканої української мови.


Тут змальовані умови формування особистості в радянській Україні: екскурсії на хлібзавод, перипетії студентського життя, дівчата з блакитними як "байкові панталони з закритим низом" очима і пишними "гросбухами", чорнобильська трагедія.
Сюжет книги розгортається у формі діалогу автора з головним героєм, при чому основу розвитку подій створює своєрідне нашарування розповідей: зі слів героя, нотаток з його щоденника, уривків з його романів.
Велика кількість ліричних відступів на початку створила, як на мене, враження малодинамічного твору. Проте, вже через пару сторінок стало ясно, що ліричні відступи допомагають авторові реалізувати свій творчий задум, розкручуючи сюжет поступово з однієї лінії утворюючи цілі закручені та об'ємні фігури.
Високе смислове навантаження у автора несе деталь. Вона виступає у ролі зачіпки, що стає передумовою для розкриття кожного наступного образу, ідеї, ситуації, які певним чином пов'язані з головним героєм. Відтак, кожна нова дрібничка має свій власний роман, свою драму. Це змусило мене по прочитанню тексту інакше дивитись зовнішній світ речей.
Загалом, від книги залишилось позитивне враження. Єдине, що лишилося для мене загадкою - то це глибинний філософський зміст оформлення обкладинки роману. Мало того, що замість картини радянського життя там зображений побут дореволюційного міста, то ще й на газетах "Хати-читальні" (в народі - звичайного громадського туалету), які використовували замість туалетного паперу, фігурує назва видавництва, що люб'язно надало мені цю книгу. Ну, певно я чогось не наздогнала, але в кожному має бути загадка. Тож нехай це залишиться для мене непізнаною таємницею "Хати-читальні".


Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій