преса

Автор: Олена Гутик
Видання: Високий замок, газета

Єгипетська любов та життя Любка Дереша

http://www.wz.lviv.ua/blogs/olena_hutyk/124457
30.10.2013

Письменник презентував у Львові дві книги з «Синайського циклу»

Схоже, після кількарічного затишшя письменник Любко Дереш повернувся до літературної праці з подвійною силою. Не встигли читачі оговтатись після торішнього резонансного роману «Голова Якова», як на ХХ Форумі видавців Любко презентував ще дві книжки – «Миротворець» та «Остання любов Асури Махараджа». Перша збірка вмістила дві повісті та одне оповідання, тоді як «Остання любов Асури Махараджа» продовжила велику прозу автора.

У Єгипті письменник встиг одружитись, розлучитись та написати три книги.

Попри різножанровість, у книг багато спільного, бо і «Миротворець», і «Остання любов Асури Махараджа» з нового боку відкривають Любка для читача. Це зовсім інший Дереш, не такий, до якого ми звикли. Саме тому під час нещодавньої зустрічі з львівськими прихильниками Любко зачитував твори з обох книжок. Розмовляли про щоденники мандрівника між світами Асури Махараджа, про поїздки на Схід і розширення свідомості в літературі...

Упродовж майже року Любко Дереш жив у Єгипті. За словами автора, це був період переосмислення життєвих цінностей та самопізнання. Любко розповів читачам про своє одруження та розлучення, відмову від шкідливих звичок і віднайдення нових шляхів у літературі. За словами автора, «Миротворця» та «Останню любов Асури Махараджа» об’єднує тема зустрічі людини з істиною, Богом, з певною реальністю. «Якщо «Голова Якова» була для мене терапією, порятунком від кризи, то ці дві книги – результати зцілення, – розповів Любко Дереш. – Обидві книжки можна вважати частиною «Синайського циклу», бо там, на Синайщині, я почав писати щось абсолютно нове. Почали з’являтись оповідання, короткі замальовки. Усі написані оповідання увійдуть у третю книгу з циклу, яку планую видати навесні. Мене надихали не враження від єгипетської мандрівки, а люди, котрих зустрічав. У спілкуванні з ними накопичував свій літературний досвід. Зокрема, коли мешкав у Дахабі, познайомився з чотирма людьми, що справили на мене значне враження. Одним з них був старий паломник Рей з висохлим тілом та заростями волосся, що надихнув мене на оповідання «Професор Рама».

Ще більше натхнення подарували письменнику переселенці з мегаполісів, котрі відмовились від благ цивілізації, аби безтурботно жити у Дахабі. Саме їх Любко Дереш описав у повісті «Святий Христофоре, молися за нас». «Відмовившись від повсякденних клопотів жителя мегаполіса, вони перейнялись поняттями набагато глибшими, – розповідає письменник. – Ця розповідь про москвича Артема, що надумав скласти Хронокосмос – порівняти архетипи людства і таким чином пояснити конфлікти населення Землі. Артем змусив мене заглибитись у міфологію та релігію безлічі народів і відкрити для себе багато нового. Наприклад, що Всесвітній потоп згадується майже в усіх священних писаннях Давнини». Проте повість «Святий Христофоре, молися за нас» – не лише про пізнання людства, це, перш за все, твір про пізнання самого себе: головний герой вступає у боротьбу з власними слабкостями, іде до світла, спираючись на древню мудрість.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій