преса
Видання: Запорізький університет, газетапрес-конференція з культовим автором Любком Дереше
http://sites.zsu.zp.ua/news_details.php?news_id=2524&lang=ukr5-го березня в приміщенні редакції газети «Запорізький університет» відбулася прес-конференція з культовим автором сучасної української молодіжної прози Любком ДЕРЕШЕМ.
Любко Дереш у 21 рік є автором трьох бестселерів («Культ», «Поклоніння ящірці», «Архе»), лідером нового літературного покоління і кумиром молоді. Свій перший роман він написав у 16 років. Книга була перекладена кількома європейськими мовами. Права на видання його книжок бажають придбати провідні європейські видавництва. Існують плітки, що Дереш – це насправді спільний проект кількох відомих письменників. Його твори неодмінно викликають пристрасні дебати.
Зустріч організував Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» (м. Харків). Його представник – менеджер з комунікації з клієнтами Ірина Гримайло пояснила:
- Україномовна книжка вважається популярною, якщо вона виходить накладом не менше п’яти тисяч на рік і добре розпродається при цьому. Це вже бестселер. Ми продали творів Любка Дереша вже шість тисяч примірників за два місяці! Це говорить про те, що зацікавленість до сучасної української літератури є, це по-перше. По-друге, книжковий Клуб, володіючи однією з найрозвиненіших мереж дистрибуції, має можливість запропонувати будь-який твір якнайширшому колу читачів. Зараз мільйон двісті українських сімей є членами сімейного клубу.
Ми організовували зустрічі з Любком у Харкові, Полтаві, Донецьку як із студентами, так і з членами Клубу в книжкових магазинах. Мушу сказати, він викликає велику зацікавленість у читачів, навіть не лише в молодих.
ТЕКСТ ІНТЕРВ’Ю
Як Ви почали писати художні твори?
Я навчався не у звичайній школі, а у фізико-математичному ліцеї, там була дуже своєрідна обстановка, максимально заохочували дітей до якогось творчого підходу до навчання. Відповідно, атмосфера була така, що кожен так чи інакше цю творчість проявляв. Хтось, скажімо, поглиблено вчив біологію, щоб зайняти перше місце на республіканській олімпіаді (звісно, в цьому ліцеї , були переможці республіканських олімпіад і з фізики й математики, в першу чергу), хтось писав вірші, хтось там грав на гітарі чи що завгодно, а от я надихнувся написати книжку. І цей опис коледжу в моєму романі, це майже опис ліцею, де я вчився. Цікаво, що люди, які там зображені, це є власне вчителі мої, принаймні атмосферу я спробував передати.
Є талановиті автори, які багато пишуть, але про них ніхто нічого не знає. Як Вам вдається поєднувати вдалий промоушен і талант?
Деякою мірою це є певна випадковість, наче провидіння. Все відбувається так, як має відбуватися, є якісь вищі закони рівноваги. Взагалі немає певного рецепту для успіху. Часто запитують мене, як досягти успіху молодому письменнику, я відразу звертаюся до прикладу про інших молодих українських письменників. Наприклад, Ірена Карпа, Софійка Андрухович, Таня Малярчук, про яку ви, можливо, менше знаєте. Кожна з цих особистостей має свій окремий шлях до поширення своїх книжок, тому не можна говорити про якийсь конкретний рецепт. Це є справа індивідуальна. В мене це було так. Я приніс рукопис Юркові Іздрику – головному редактору журналу «Четвер», який виходить у Львові, він опублікував, це побачив Петро Мацкевич - головний редактор видавництва «Кальварія», це було опубліковано книжкою і так все властиво й почалось.
Цікаво, як відбувається сам процес написання твору у Вас особисто?
Мені подобаються ідеї академіка Вернадського про ноосферу. Не сприймайте всерйоз, але це один з варіантів того, як можна говорити про письменницьку кухню. З’являється якась ідея, і в цій ідеї вже закладені початок, середина і кінець. Автору залишається тільки розгортати її у площині тексту. Сама по собі ідея вже є досконалою. Кожна окрема ідея – це є шедевр літератури. Всі недоліки, скажімо, «Культу» - вони лежать виключно на мені як на недосконалому репродукторові цієї ідеї. Щоб написати книгу, треба трохи почекати, поки ідея стане трохи зрозумілою, образи наберуть якоїсь візуальної чіткості. Але це не єдиний спосіб. Курт Воннегут виділяє два типи письменників, одних він називає «боксери», інших – «каратисти». «Боксер» написав, все, що міг, а потім вже дивиться, щоб там поміняти, щоб класніше було. «Каратист» навпаки відпрацьовує «конкретний удар».
Як Ви вважаєте, від чого слід рятувати наш світ?
Мабуть, від самого себе. Очевидно, від агресії, яка з кожним днем зростає у свідомості людей, від руйнування і саморуйнування.
В одному з інтерв’ю ви сказали, що життя сучасної молоді часто нагадує роман жахів. А що нагадує ваше життя?
Можливо, теж якийсь роман. Просто треба подивитися на фінал, щоби сказати, чи це був детектив, чи це була якась притча.
Чим Ви зараз займаєтесь?
Наразі я займаюся тим, що пишу дипломну роботу за спеціальністю «облік і аудит».
А чим плануєте займатися ?
Далі життя покаже. Якщо літературна діяльність забезпечуватиме мене грошима на життя, то я буду нею займатися.
Український письменник може займатися лише своєю улюбленою творчістю і більше нічого не робити й при цьому мати достатньо коштів для нормального існування?
Кажуть, що таке можливе у випадку кількох письменників. Це є Юрій Андрухович, Оксана Забужко і Юрій Винничук. І, очевидно, Андрій Курков. Я думаю, до цього ж рівня наближається Сергій Жадан.
Для цього потрібно, мабуть, бути популярним не лише в Україні, а зацікавити й читачів за кордоном?
В першу чергу, мабуть, так.
На яких книжках Ви виросли?
На книжках масової літератури, це містична література, починаючи від Едгара По й до Стівена Кінга та інших. Велике враження на мене справили радянські гумористи 70-х років – це Валентин Чемерис, Петро Ковінька.
Чи схожа сучасна література на шоу-бізнес?
Ми живемо в добу інформаційного перевантаження і для того, щоби книжка не була відштовхнута на фоні інших медій, Інтернету, наприклад, її потрібно позиціонувати, застосовувати механізми, які застосовуються у шоу-бізнесі, вносити певний ігровий елемент. Я думаю, що література має право привертати до себе увагу такими способами.
На що Ви робите ставку, коли розпочинаєте чергову піар-кампанію?
Коли ідеш в ліс на полювання, не кажеш на кого, правда ж?
Над чим ви зараз працюєте?
Щойно закінчив працювати над новим романом, який буде називатися «Намір». До кінця цього року він має появитися. Є ще певний ряд робіт, які я продовжую вести. Вони є логічним продовженням мого стилю.