преса

Автор: Віктор ЯРУЧИК
Видання: газета «Волинський Монітор»

Євгенія Кононенко: «У мене великі творчі плани!»

Євгенія Кононенко: «У мене великі творчі плани!»

Новелістика і велика проза Євгенії Кононенко відзначається напругою та психологізмом у змалюванні характерів. У «творчому багажі» письменниці є також переклади з англійської та французької, твори для дітей, поезії. Свідченням любові серед читачів та поваги серед критиків є численні літературні нагороди, якими відзначили Євгенію Кононенко. Сьогодні вона люб’язно погодилася відповісти на запитання від «Волинського Монітора».

«Якби зберегла фах математика,
моя література була б
цікавішою»
- Пані Євгеніє, яким був Ваш шлях у літературу? Наскільки відомо, спочатку Ви закінчили механіко-математичний факультет. Отже, в молодості думали займатися чимось іншим?

- Так, я не збиралася бути письменницею, це вийшло само собою. Проте тут мають бути деякі уточнення. По-перше, мені здається, мало хто свідомо збирається бути письменником, у більшості це виходить само собою. По-друге, дуже мало не лише в Україні, а й у світі письменників, котрі лише з того й живуть. Фах письменника цілком узгоджується з іншими заняттями. Інше заняття – це джерело натхнення й унікального досвіду. Якби зберегла фах математика, моя література була б, я так думаю, цікавішою.

- Сучасна українська література надзвичайно різноманітна, проте досі залишається не масовою. Проблема у якості чи у глобалізаційних процесах, коли читачів стає усе менше, а все більше глядачів і споживачів віртуальної інформації з Інтернету?

- Які б не були процеси, все одно є багато людей, котрі читають, і їхня кількість лишається стабільною. Чому українську літературу мало читають в Україні? Я так думаю, має бути певна творча промоція письменників та їхніх текстів. Потроху це відбувається, але, очевидно, недостатньо.

- В останні роки частіше з’являються друком Ваші книжки новел та оповідань. Це пов’язано із тим, що великі прозові жанри (романи, повісті) сучасним читачам менш цікаві?

- У минулому році видала роман «Російський сюжет» і на нього мало звернули увагу. Хоча, загалом, на мої книги певну увагу звертають, і я над цим не працюю. Так, я люблю жанр новели, але і невеликі романи також пишу, і «Російський сюжет» серед них.

- Ви були учасницею багатьох міжнародних літературних, культурологічних і наукових форумів в Україні, Франції, США, Польщі, Фінляндії, Естонії, Росії. Як сприймають українську культуру, літературу в світі?

- А як Ви сприймаєте сучасну фінську, бельгійську, данську, австралійську чи нігерійську літературу? Сучасну літературу Філіппін? Сучасну літературу тої ж Литви чи Естонії? Маловідомих світові країн і культур дуже багато, Україна лише одна з них.

- До кола Ваших професійних зацікавлень належать також художні і науково-популярні переклади з англійської та французької. Вибір твору для праці проводиться за власним смаком чи на замовлення?

- По-різному. Роман сучасного ірландського письменника Хюго Гамільтона «Люди з веснянками» пропонувала сама. А «Елегантну їжачиху» Мюріель Бербері замовляло видавництво. У кожної перекладеної книжки своя історія.

«В усьому світі
є засилля
американського культурного продукту»

- Знаю, що кілька років тому Ви відвідали Вармінсько-Мазурський та Варшавський університети із лекціями, а студенти до Вашого приїзду навіть переклали польською Ваші твори і поставили їх на сцені. Розкажіть про ці зустрічі, а також чи мають сучасні українська і польська літератури щось спільне?

- У Польщі я зустрічалася з україністами та русистами, тими, кого спеціально цікавить українська література. Мої оповідання не ставили на сцені, але діалоги прочитали в особах.Було видно, що польським дівчатам сподобалися мої твори, а це значить, що проблеми особистісного, родинного характеру в Польщі і в Україні мають багато спільного. Сучасну польську літературу, на жаль, знаю погано. Але будь-яку актуальну літературу дуже важко знати в повному обсязі. Завжди виринають якісь імена, яких не знаєш, навіть знаючи літературу, суджу по французькій літературі, якою цікавлюся.

- Нині Ви працюєте науковим співробітником Українського центру культурних досліджень, тож можете оцінити, які найголовніші проблеми не дають вітчизняним культурним продуктам стати масовими і приносити користь українцям.

- В усьому світі є засилля американського культурного продукту, великі країни мають значно більші можливості в пропаганді свого мегапродукту – фільмів, серіалів, письменників, зрештою. В кожній країні недомінантної культури є ті ж проблеми, що й в Україні. Джеймса Бонда створила Британія, а не Голландія чи Норвегія. І в Голландії Джеймса Бонда дивляться незрівнянно більше, ніж місцевих суперменів, яких і нема. Щоправда, є інтелектуальне голландське кіно. Це для вузького кола, але це все-таки є. Таку нішу Україна також могла б заповнити. Але на героя масштабу Джеймса Бонда не спромоглася навіть Росія з її потужностями. Російську масову культуру у світі не споживають.

- Чи має на Вас вплив сучасна українська критика?

- Думаю, що ні. Коли критик хвалить, це просто приємно, але не формує нових обріїв. Іноді письменники гніваються, коли їх критикують, і це гнів формує їхні нові тексти. У критики багато різних завдань. Що б не говорили, але таких критиків, котрі аналізують і підсумовують літературний процес, у нас трохи є. Проте таких, котрі могли б відзначити негатив і позитив письменника, аби його наступна книга стала іншою, такого я не помічала.

- Існують численні твердження, що в нашій літературі бракує цензури, особливо культурної. Нецензурщина, насилля має заборонятися в літературі чи мода на «гостре слівце» усе ж поволі відходить сама по собі?

- Зараз маємо постмодерн, значить дискурси урівнялися. Нині пересипати мову латинськими прислів’ями чи матюками – майже те саме. Якось у Львові на стіні під’їзду я бачила латинську сентенцію непристойного характеру, яку наводжу у своєму романі «Жертва забутого майстра».

- Яку книгу ще мрієте створити у недалекому майбутньому?

- Ще багато книжок! У мене великі творчі плани!

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій