преса

Автор: Ольга САВИЦЬКА
Видання: День, газета

Орден Травня

http://www.day.kiev.ua/uk/article/taym-aut/orden-travnya
№90, (2013)
Відомого українського перекладача, поета і дипломата Сергія Борщевського нагороджено «За заслуги» Аргентинською Республікою

Високу нагороду — Орден Травня — вручила Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентинської Республіки в Україні Ліла Ролдан Васкес де Муан.

Сергій Борщевський невпинно знайомить українського читача з кращими набутками світової літератури, зберігаючи високий рівень української перекладацької школи. Творчий доробок митця слова вражає — це переклади прози Габріеля Гарсії Маркеса, Августо Роа Бастоса, Каміло Хосе Сели, поезії іспанських і латиноамериканських авторів, а також понад 30 п’єс для театрів України з іспанської, англійської, польської, німецької та російської мов, у тому числі твори Лопе де Веги, Кальдерона, Шекспіра. Перший віце-президент Асоціації українських письменників, лауреат літературних премій ім. І. Кошелівця, М. Рильського та М. Гоголя «Тріумф».

Останнім часом побачили світ в його перекладах книжок «Фламандська дошка» Артуро Переса Реверте, «Вибрана лірика» Амадо Нерво, «Концерт бароко» Алехо Карпентьєра, «Чилійські казки». А серед видань аргентинських авторів назвемо прозу та поезію Борхеса, лірику Леопольдо Лугонеса, книжку есеїв Ернесто Сабато «Будьмо самими собою» (авторський проект С. Борщевського). Мріє перекласти й видати есеї відомого аргентинського прозаїка, близького друга і співавтора Борхеса, Адольфо Біоя Касареса до 100-річчя з дня народження письменника. І вже три роки з посольством Аргентини веде в Лінгвістичному університеті конкурс серед студентів на кращий переклад аргентинського автора.

Сьогодні Сергій Борщевський — перший український письменник-перекладач, відзначений за численні переклади аргентинської літератури в Україні. «День» привітав Сергія Борщевського з високою відзнакою його творчості й попросив прокоментувати подію.

— Для мене велика честь бути нагородженим орденом Аргентинської Республіки, — розповідає Сергій Юхимович. — Зараз я із вдячністю згадую мого першого вчителя Льва Олевського, мого університетського викладача Володимира Харитонова, видатного українського перекладача Григорія Кочура, згадую моїх добрих друзів і талановитих перекладачів з іспанської Михайла Москаленка, Анатоля Перепадю, Юрія Покальчука, яких уже немає серед нас і які так багато встигли зробити. Крім того, що я є багаторічним шанувальником літератури Аргентини, маю ще й інші підстави відчувати особливу симпатію до цієї країни. Наприкінці ХІХ століття Аргентина так само, як Канада, CША, Бразилія та Мексика, прийняла першу хвилю— тисячі українських мігрантів, які прибули до Нового світу в пошуках кращої долі. Як країна емігрантів Аргентина надзвичайно толерантна, там поширене доброзичливе ставлення всіх до всіх. В Аргентині — велика українська діаспора, столітню річницю якої відзначали 1997 року. Цікаво, що існує недосліджений феномен — українська література в Аргентині. А 5 лютого 1921 року, коли Україна на власній землі вела нерівну боротьбу проти більшовицьких окупантів, Іполіто Ірігойен, президент Аргентинської Республіки, підписав декрет про визнання Української Народної Республіки як вільної та незалежної держави. Аргентина була єдиною країною Західної півкулі, яка так вчинила. Ось чому я люблю Аргентину!

Ольга САВИЦЬКА