преса

Автор: Наталя Дудко
Видання: «Ратуша»

«Duty free»: не сплачуючи мито за своє життя

http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=2499
24.01.2013

Про Львів без міфів і ностальгії, але зворушливо й чуттєво

Львівська мистецько-андеграундно-патріотична тусівка 90-х років минулого століття — один із живих текстів про Львів, тому закономірною є літературна рефлексія цього періоду. Однак дебютний роман Оксани Форостини «Duty free» (видавництво «Кальварія») — не ще одне творення так званого «львівського міфу», що його застосовує чимало авторів, більш чи менш успішно. Письменниця, схоже, не мала такого «поважного наміру», а просто проживала це місто (в інтерв’ю «Alarum» Оксана сказала, що Львів уже виписала, витиснула з нього максимум).

Звісно, у тексті відтворено саме місто Лева, його топографію, деяких реальних осіб, події, але герої проживають свої життя так, як вони їх проживають, а не тому, що це стається у Львові.

«Duty free» видається дуже логічним і майже неминучим для письменницького дебюту нині киянки Оксани Форостини, вона наче не могла його не написати, «переплавивши» у такий спосіб свій львівський життєвий досвід. Ті львів’яни, які теж колись ходили у «Вавилон» і «Ляльку», зіставлятимуть власні спогади з відтвореними в романі. Можливо, ностальгуватимуть, хоча сам твір аж ніяк не апелює до ностальгії, радше навпаки, препарує епоху і закликає іти далі. Ті, кого оминув саме такий Львів, або абсолютні не-львів’яни прочитають текст інакше й не обов’язково акцентуватимуть на автентичній львівській атмосфері, яка в «Duty free» є.
У романі використано класичний прийом погляду збоку: головний герой — бізнес-консультант із Америки напівукраїнець Елайджа Мельник — рефлексує над україн¬ськими реаліями (про весілля як найбільше шоу в житті, єдине безсумнівне власне досягнення на тлі того, що все можна купити; про затяжні родинні травми; про те, чому українські жінки виїжджають на заробітки за кордон тощо). Його спостереження — переконливе збірне враження іноземця про нашу країну, а водночас — суб’єктивне проектоване уявлення українського інтелектуала про ситуацію у своїй країні. Окрім погляду «збоку» на наші реалії, у «Duty free» є щемка любов-пристрасть американського бізнес-консультанта й української рок-зірки, а також Львів періоду 90-х років минулого століття, де поєднано особисте («нові любові вимагають нових маршрутів») і соціальне (ідеологічні маркери епохи: обшуки, цензура, утиски, протести, «Україна без Кучми», студентське голодування, осінь 2004-го тощо) в сприйнятті героїв роману.

Із двох суб’єктів описаної в тексті ніжної і пристрасної, життєтворчої і фатальної лав-сторі образ Елайджі цікавіший, ніж образ Ванди. Романтичний, схильний до меланхолії бізнес-консультант, що приречений вирушати в подорожі на пошуки «чогось». Прагне повноти життя, очікує того важливого, що має з ним статися, й боїться проґавити його. Водночас уміє фіксувати, якщо нарешті з ним оте «щось» відбувається.

Численні персонажі митців у романі (скажімо, Вілі, який вважає, що він «єдиний у світі, хто втілив філософію Ніцше у фотографіях») — радше тло для творення атмо¬сфери, фокусування погляду Елайджі на Львів та Україну і розвитку історії його пристрасті. Також у тексті гостро й безапеляційно закцентовано опозицію «свої-чужі», зокрема ті, хто слухає пісні Міхаїла Круґа, і ті, хто не слухає.
Оповідна, повільна манера оповіді чергується в тексті з чуттєвими й зворушливими напливами-описами. Але журналістська діяльність усе ж «безкарно» не минає. І в дебютному романі колишньої прес-секретарки мистецького об’єднання «Дзиґа» та екс-львівської журналістки відчутний двоякий вплив цієї професії. Про один із аспектів авторка розповіла в згаданому вище інтерв’ю, зазначивши, що саме журналістська спостережливість допомагала їй формувати погляд Елайджі Мельника на українську ситуацію. Інший аспект — не цілковито втрачена публіцистичність твору, що особливо впадає в очі на початку роману й змушує трохи пробуксовувати в пошуках невловимої художності. Тому цікаво, яким буде наступний текст (він уже в процесі) Оксани Форостини. А «Duty free» згодом оцінюватимуть у контексті подальшої творчості авторки.

…У фіналі роману «вибухає» прозорий, але сильний метафоричний образ дьюті-фрі як території безмитної торгівлі, творячи ілюзію, що нам не доведеться сплачувати мито за своє життя, свою любов, свій вибір, свої помилки, свої «гівняні» і «драйвові» дні.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728







230 авторів
351 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій