преса

Історія з повчальним підтекстом. Нерон

http://bit.ly/920Czj
20.05.2010

Коли твоя мати – досвідчена спокусниця, яка безжально знищує ворогів. Коли тебе всиновлює імператор, він же – чоловік твоєї неньки, він же – її рідний дядечко. Коли в юності тебе одружують з 12-річною дочкою твого вітчима. Коли твоє владне майбутнє під загрозою через наявність конкурента.

То чи можеш ти в атмосфері підступу, змов, сімейного безладу вирости добрим, чуйним, мудрим? Нерон Клавдій Цезар Друз Германік не зміг. Хоча спершу й намагався, принаймні, законодавчо проявити себе розважливим державцем, зменшивши податковий тиск. Та тривала «ідилія» не довго.

За прихильність чільника країни змагалися сенатори; молоді аристократи шукали дружби; матінка тиснула, аби не втратити впливу; напосідали коханки. Словом, зіпсувало керівника оточення. Надалі його буденністю стануть вбивства й скандали, бешкети та розваги.

Уже вдруге за місяць серед українських книжкових новинок трапляється мені Нерон. Постать одна – стилі подачі різні. У книзі «Падіння великих людей» (К.: Амадей, 2010) Вілл Каппі змальовує верховного понтифіка ходячою карикатурою, наголошуючи: знаменитості – теж люди, зі своїми маленькими недоліками та великими вадами, і у Нерона їх нібито було понад міру.

Володимир Дмитренко обрав шлях текстової археології ревізуючи Корнелія Тацита та Светонія Транквілла, він влаштовує велике прання своєму персонажеві, намагаючись факти очистити від чуток.

Цей процес у розвідці «Імператор Нерон» автор проводить з обережністю сапера. Чи були вдячні громадяни за роздачу грошей і харчів? Навряд… Чи Нерон віддавався розпусті так, як про це писав Корнелій Тацит? Можливо, так, а можливо, й ні… Між Поппеєю Сабіною та її вельможним чоловіком почався розлад? Хто знає… Когось численні маркери можливості й недомовки дратуватимуть, але в них – сіль дослідження.

Відділяючи діяння імператора, що їх спровокували обставини, і справи, зроблені за велінням душі, Дмитренко накреслює схему функціонування влади як такої. Хочете перевірити?

Спробуйте скористатися цією матрицею і проаналізуйте хоча б актуальні політичні події.

«Відзначимо, що, обожнюючи видовища, Нерон, на відміну від Клавдія, був менш кровожерливим. Клавдій в одній з навмахій змусив битися близько 19 тисяч осіб, з яких мало хто вижив. Нерон же міг взагалі не дозволити вбити жодного – його захоплювало саме видовище. Він не був патологічно кровожерливим, але якщо йшлося про боротьбу за владу, й убивство було на його думку необхідним, він легко й на диво спокійно давав накази вбити, навіть якщо вони стосувалися його родичів».