преса

Автор: Марися Рудська
Видання: SUMNO?, Інтернет-видання та мережа блоґів

Німецькому «Крейзі» до Дереша далеко

http://sumno.com/article/nimetskomu-krejzi-do-deresha-daleko/
27.09.2009

Роман Беньяміна Лєберта «Крейзі» став культовою молодіжною книгою Німеччини. Автор написав книгу в шістнадцять років і вона набула шаленої популярності, а згодом була екранізована. Для українського читача роман вийшов у видавництві «Кальварія».

У книзі йдеться про шістнадцятирічного інваліда Бенні Лєберта, що змінюючи школу за школою потрапляє до інтернату. Події відбуваються навколо Бенні та його друзів. Вони пиячать, курять, тікають з інтернату, ведуть нібито філософські бесіди та займаються іншими видами підліткового намагання походити на дорослих.

Зарубіжна література починається з перекладу. Якщо переклад якісний — він не заважає читати книгу. «Крейзі», напевно, перекладався Софією Онуфрів абияк, тому в книзі можна зустріти русизми та орфографічні помилки.

Але й текст роману залишає бажати кращого. Книга молодого німця містить вкрай мало складних речень, а довгих речень взагалі немає. Хоча навіть не в реченнях справа. Примітивність тексту почитає гнітити читача вже на першому десятку сторінок. Можливо автор спрощував текст орієнтуючись на переклад. Проте, короткими реченнями Беньямін Лєберт не зміг яскраво й цікаво описувати місця та людей, що вже казати про передачу емоцій та настроїв. Також у романі невиправдано порушена структура. Немає ні початку, ні зав’язки, ні кульмінації. Є лише безформний шматок життя головного героя та його друзів, схожий на уривок якогось більшого твору.

Автор пише про своїх однолітків, та їх поведінка пасувала б радше тринадцятирічним розбещеним дітям. Наприклад, герої книги впродовж сюжету намагаються вести філософські розмови, але рівень абстрагування цих розмов розмазує їх до крайньої межі:

«… Як почуваєшся себе, коли ти не інвалід? Не слабкий? Не порожній? Яке відчуття, коли проводиш лівою рукою по столі? Відчуваєш життя?»
Янош міркує. Гладить лівою рукою карниз.
«Так. Відчуваєш життя». Він сковтує. Тоді робить затяжку. Червона крапка жевріє у нього на обличчі.
«І яке воно на дотик?»
«Життєве воно на дотик!»…»

Герої, зображені двома-трьома невмілими мазками, мають лише кілька яскравих рис, але не мають характерів. Зате дівчата в стрінгах та секс в туалеті зображений Лєбертом досить детально.

«Інваліди теж люди. Хоч трохи своєрідні», — пише Беньямін. У головного героя роману паралізовано ліву частину тіла. Інваліду-підлітку внаслідок паралічу важко виконувати певні дії, наприклад, зашнуровувати шнурівки, володіти виделкою, креслити на дошці фігури лінійкою. Проте, він вправно лазить пожежними драбинами, займається сексом та бігає не гірше за здорову людину.

Слово «крейзі» зустрічається ледве не на кожній сторінці і має таку багатозначність в цьому тексті, що втрачає будь-який сенс взагалі.

Видавництво «Кальварія», в якому вийшов роман, порівняло Беньяміна Лєберта з нашим Любком Дерешем. Єдина спорідненість, яку можна віднайти в романах обох авторів – вік написання. У порівнянні з Лєбертом Дереш виглядає літературним ґенієм. А, можливо, «Кальварія» й спеціально видала цю книгу, аби показати українцям – дивіться, які підліткові книги в Німеччині культові. Ну хіба ж в нас не кращі? В такому разі – варто подякувати цьому чудовому видавництву за таку надану можливість порівняти українських вундеркіндів із зарубіжними.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій