преса

Автор: Поліненко Вікторія
Видання: Український Тиждень, часопис

Злочин і кара

http://ut.net.ua/art/169/0/1992/
Номер 52 (61) за 26.12.2008

«Спокута» Іена Мак’юена занурює нас у добу перед Другою світовою війною, коли в Європі тривогою просякнуте все, але британці ще намагаються плекати традиційні цінності. Родина Толлісів – немолоде подружжя, власні діти-підлітки, чада безпутної родички. Атмосфера типової англійської садиби, але водночас і вир пристрастей, змальований так пастельно, що нагадує найкращі зразки вікторіанської прози.

Головна героїня роману, 13-річна Брайоні, протягом лише однієї доби спостерігає за низкою подій, які ще не здатна своїм дитячим розумом інтерпретувати правильно, хоча вже може в уяві побудувати власний сюжет. І повірити в нього. Як наслідок – злочинцем вважають невинного, негідник уникає покарання, родина розпадається на два непримиренні табори. А сама Брайоні все життя буде спокутувати провину. І прямими вибаченнями, і творчістю: вона згодом напише роман про ту давню трагедію, але заповість оприлюднити його тільки після смерті головних дійових осіб.

Друга частина кни­­ги про відступ британців із Дюнкерка після німецької навали й третя про самопокару Брайоні (дівчина працює в лондонському госпіталі в розпал воєнної м’ясорубки) нарешті проливають світло на те, що сталося «в реальності». Перенісши дію в переддень третього тисячоліття, зі вправністю кишенькового злодія автор підкидає нам у фіналі «правду». Ми зустрічаємо відому романістку Брайоні Толліс і дізнаємося, що понад 400 сторінок читали написану нею історію, а Мак’юен тут узагалі ні до чого. Й саме вона, персонаж-творець, буде вирішувати, чим завершиться її літературна спокута – щасливою роз­в’яз­­кою чи крахом надій.