преса

Автор: Ганна ДЕНИСЕНКО
Видання: Хрещатик, газета

Повернути друзів — не поле перейти

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3440/art/1229462570.html
17 грудня 2008 року, середа
№224 (3440)

Для цього Тетяні Винокуровій-Садиченко довелося написати роман

Так буває, що з часом відпадає потреба спілкуватися з давніми друзями. Вони немов зникають із нашого життя, залишаючись хіба що в спогадах. Молода київська письменниця Тетяна Винокурова-Садиченко в незвичний спосіб спробувала знову згуртувати друзів свого дитинства — написала про них роман, де описала всі ті пригоди, які колись разом з ними пережила. Назва книжки нехитра — "Ми".

Сюжет роману такий: дівчина Ілона і троє її друзів за дивним збігом обставин (і не без втручання "вищих сил") зустрічаються у Києві через 15 років після останніх спільних літніх вакацій. Ілона розшукує свого коханого, який зник за нез’ясованих обставин. Дівчина звертається по допомогу до своїх приятелів, адже один із них, Михась, володіє надприродними можливостями — в дитинстві він дивував усіх здатністю передбачати події. Хлопець за допомогою свого дивовижного дару виводить компанію на слід, проте Ілона застає коханого на його ж весіллі... Утім, як з’ясовується, хлопець, котрого всі розшукували, був лише ілюзією, що виникла спеціально, аби об’єднати давню компанію.


Усі прототипи героїв роману Тетяни Винокурової-Садиченко були присутні на презентації книжки. Тож у цьому бажання авторки здійснилося. Рома нещодавно побачив світ у львівському видавництві "Кальварія". Мабуть, після її прочитання кожен із ностальгією згадає друзів своєї юності і захоче якщо не зустрітися з кимось із них, то просто зателефонувати їм. Якщо це станеться, отже, книжку написано стовідсотково недаремно.

Яку книжку ви хотіли б написати?

Владислав ЛУК’ЯНОВ, народний депутат:
— Можливо, це буде дещо несподівано, але я б хотів написати книжку з системного аналізу та дослідження операцій. У свій час, одержуючи освіту, я досліджував математичні методи управління. Сьогодні для управління державою використовують методи на зразок "хто більше горло дере". Має бути система управління, яка базувалася б на комплексному підході, а не однобокому розгляді питань, повинна бути стратегія шляхів розвитку держави. Національна ідея має формуватися у межах "сильні громадяни і сильна незалежна країна". Останніми роками ми не розвиваємо державу, а руйнуємо її — сьогодні на ці результати страшно дивитися!

Катерина СЕРЕБРЯНСЬКА, майстер спорту міжнародного класу з художньої гімнастики:
— Я не належу до тих людей, які кажуть: "Якби та коли б...". Якщо чогось хочу, роблю це! Я вже написала книжку, яка вийшла у світ, — "Жіночі секрети Катерини Серебрянської, або Будь у формі". Незабаром планується вихід ще двох з тієї ж серії — "Будь молодою" і про саморозвиток. Третя книжка поки що в планах, а другу вже готую до виходу.

Світлана ЄРМАКОВА, художник:
— Мені ніколи не хотілося писати мемуари. Думка ще не торкалася так до цього, щоб писати про себе. Мене цікавить більше сьогоднішній день. У спогадах, як правило, зберігається лише приємне і те хороше, що минуло, не обов’язково констатація фактів, щось конкретне. А мемуари — це щось сумне-сумне... У мене дуже багато думок та ідей щодо живопису й офорту, що про книжку й думати ніколи! Із книжок хотілося б, щоб раз на рік чи двічі, а то й частіше виходили каталоги моїх робіт. Малюючи картину, важливе не лише зображення, а паралель із роздумами. У каталозі про кожну роботу хочеться розповісти. Однак художнику для видання книжок потрібні фінансування і час.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій