преса

Автор: Тетяна Дігай
Видання: BBC Україна

Жарт другий. Квіт папороті

"Жарт другий. Квіт папороті"
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2008/11/081112_review_sadychenko_digay_sp.shtml

Зачарована стежина уяви. Тетяна Винокурова-Садиченко, "Жарт другий. Квіт папороті". Видавництво Кальварія, 2007.

Коли читаєш "Жарт другий. Квіт папороті", то відчуваєш, ніби поблизу блукають потойбічні тіні М. Гоголя, М. Булгакова, Т. А. Гофмана, навіть Ф. Достоєвського. Книжка, про яку йдеться, – романтична містерія молодої їх послідовниці. Зачарована стежина уяви письменниці створила фантастично-казковий світ, у якому поряд із людьми діють добрі й лихі духи, вовкулаки, мавки, відьма, Дурень, Смерть, тварини… Ці казкові істоти живуть у романі за своїми власними законами, що часто нагадують людські, а вони, звісно, бувають несправедливими й підступними.

Головний конфлікт, як і належиться романтичному сюжетові, – це боротьба між Добром і Злом. Вона (боротьба) набуває найрізноманітніших форм протистояння, моментами – трагічного (вбивство), моментами – іронічного: фантастика буденності та буденність фантастики – особливість цього роману.

Найчастіше – ця боротьба відбувається всередині (на рівні свідомого й підсвідомого, як це тепер, із легкої руки Зігмунда Фрейда, називають) головної героїні – молодої журналістки Тані, її спроби розібратися зі кращим, світлим "я" та темними, нічними, некерованими розумом і волею почуттями і пристрастями. Авторку цікавить психологія її героїні, й вона, по суті, спробувала розв'язати цю проблему послідовно, наочно та виразно.

Найцікавішим персонажем є кіт Елвіс – кіт, що розмовляє. Жодна подія сюжету без нього не обходиться: він незамінний друг, порадник, захисник головної героїні, до якої звертається запросто – Таня.

Із приємністю назвала би цього кота знахідкою авторки, якби у нього не було яскравих попередників. Згадаймо кота-філософа Мура Т. А. Гофмана, кота Бегемота з почету Воланда (М. Булгаков ,,Майстер і Маргарита). Це, так би мовити, вже літературна історія! А от найновіший образ від Сашка Ушкалова ("БЖД"): "Ти що, справді збираєшся їх їсти? – спитав мене Мяудзедун… старий і дуже лінивий кіт… і тернувся об мою ногу".

Щоправда, кіт – улюблений герой слов'янського (і не тільки) фольклору: кіт Баюн, Котик і Півник із казок. А ще – кіт-учений Олеся Гарматного… Трохи відгонює банальним запозиченням, га? Правда, наш кіт Елвіс горілки не вживає, п'є тільки каву з молоком і чай із відьмацьким зіллям, проте полюбляє телевізійні реаліті-шоу, читає жовту пресу, співає народних пісень.

Усе містичне народжується з туману: "Туман витворював дивні образи. Дивні й страшні. На мене дивилися обличчя, зіткані з імли. До мене підпливали імлисті створіння. Найогидніші образи являв мені туман, я сіпалася, коли назустріч вилітало страхіття, та нагадувала собі, що все це несправжнє і не може завдати мені лиха".

Кажуть, що читацьке сприйняття сполучає можливе з майбутнім. Але це не зовсім точно. Макромодель химерного світу, яку створила творча фантазія письменниці, змалювала і той єдиний, в якому авторка живе й тепер. Мета, я думаю, – виявити невиявлене, знайти заховане, передбачити можливе. Діапазон – від голої реальності до казки, правда, казки "рукотворної" – "своя рука – владика!"

(Від редакції: в останньому абзаці цієї рецензії авторка описувала розв'язку сюжету книги, що, на нашу думку, применшило б ефект несподіванки від її прочитання, тому ми утрималися від його публікації. СП.)

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій