новини : activity

2013-04-06

Літературні «Завиграшки» Валерія Нечипоренка

«Я прожив життя завиграшки. Напевно, це і є щастя: робити тільки те, що подобається; працювати важко, але з азартом; дружити лише з тими, кого поважаєш; говорити в очі те, що й позаочі; кидати справу, якщо набридло, і братися за нову. Життя — це гра: захоплююча, яскрава і трохи кумедна. Тож і живімо завиграшки. Щоб було про що згадати…»

Ці слова належать письменнику, заслуженому журналісту України, невтомному мандрівнику та генератору ідей, нашому земляку, автору Коростенського фестивалю дерунів, ініціатору і промоутеру літературного фестивалю «Просто так», заступнику генерального директора агентства УНІАН Валерію Нечипоренку.

28 березня в ЦБ ім. М.Островського відбулася презентація пам’ятного видання вибраних творів В. Нечипоренка «Завиграшки» за участі: міського голови Володимира Москаленка, сина Валерія Петровича Костянтина, брата В’ячеслава Нечипоренка, члена Спілки журналістів України Віктора Васильчука, друзів, колег по перу та шанувальників творчості письменника.
Запрошені розповідали цікаві моменти із життя нашого земляка, прозвучало багато теплих і щемних слів, цікавих спогадів.
Бібліотекарі підготували мультимедійну презентацію та книжково-періодичний перегляд «Літературні завиграшки Валерія Нечипоренка».
Бібліограф ЦБС Тетяна Примаченко ознайомила присутніх із життєвим і творчим шляхом Валерія Нечипоренка, який любив і цінував життя, як і герої його творів, які дорожать кожним ковтком повітря, радіють новому сонячному дню, бережуть свої почуття.
Народився Валерій Петрович Нечипоренко 30 серпня 1955 року в місті Коростені в сім’ї службовців. Мама, Галина Костянтинівна, більше 28 років очолювала бібліотеку-філію №3 нашої ЦБС. У шістнадцять років вступив на фізико-математичний факультет Житомирського педагогічного інституту. Після навчання за направленням працював шкільним вчителем у селі Сушки Коростенського району. У цей час за порадою і підтримкою свого інститутського викладача почав збирати матеріал для кандидатської дисертації та друкувати в пресі гострі публіцистичні статті. Згодом став активним журналістом-позаштатником, друкувався у місцевій та столичній пресі.
Свою творчу журналістську та письменницьку діяльність Валерій Петрович розпочинав у редакції коростенської міської газети «Радянське Полісся» (нині «Древлянський край»). Багато жителів міста і району ще й донині добре пам’ятають цю надзвичайно скромну в побуті, доволі оригінальну за творчою манерою і водночас цілком доступну для задушевного спілкування людину, яка була мудрим співрозмовником і завжди викликала щиру довіру й повагу до себе. Працюючи спеціальним кореспондентом обласної газети «Радянська Житомирщина», у травні 1986 року побував на ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Валерій Петрович отримав другу вищу освіту на факультеті журналістики Київської вищої партійної школи (зараз — Академія державного управління при Президентові України). Працював і головним редактором газети «Житомирський вісник», відповідальним секретарем української редакції газети «Фінансова Україна», редактором відділу науки газети «День», редактором відділу міського життя газети «Всеукраїнські відомості», створив і редагував всеукраїнську газету «Індустрія».
З лютого 1999 року й до останніх днів свого життя Валерій Нечипоренко працював заступником генерального директора інформаційного агентства УНІАН і вважав роботу «в цій потужній і унікальній структурі» найбільшою удачею в своєму житті. У нього було багато планів та творчих задумів, та, на жаль, 27 березня 2011 року Валерій Петрович Нечипоренко помер у місті Києві, залишивши у серцях своїх земляків-коростенців світлу пам’ять про себе. Аби ця пам’ять з часом не тьмяніла, а жила ще довго-довго і надихала на вагомі творчі досягнення нові покоління наших талановитих земляків, місцева влада встановила Літературну відзнаку імені Валерія Нечипоренка «За творчі набутки в царині української літератури», якою щороку удостоюватимуться кращі прозаїки і поети. Першим лауреатам цієї почесної відзнаки її фундатор Коростенський міський голова вручив під час Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Просто на Покрову» дипломи та подарунки. На честь письменника,заслуженого журналіста України Валерія Нечипоренка у міській гімназії відкрито меморіальну дошку. В цій школі колись десять років поспіль навчався Валерій Петрович.
За життя Валерія Нечипоренка про його літературну творчість згадували нечасто, і сам він із властивою йому самоіронією називав себе «колишнім письменником». Проте, як відомо, колишніх письменників не буває…
Як прозаїк Валерій Петрович дебютував 1983 року оповіданням «Жіноча інтуїція» у часописі «Вітчизна». Починаючи з 1988 року видав 18 художніх і науково-популярних книг, серед яких: сатиричні оповідання «Дивні люди», роман «Сердите покоління», збірка «Вечірня прогулянка на старому велосипеді» (повісті та роман), книга епіграм «Півтори тисячі слів».
За свої оповідання відзначений премією імені Юрія Яновського 1996 року та премією видавництва дому «Альтернативи» 1998 року. Окремі його твори перекладені англійською, японською, польською,болгарською, білоруською та російською мовами. Жителі нашого міста вдячні Володимиру Москаленку та Валерію Нечипоренку за «Книгу про Коростень».
Гарним спогадом про письменника стала його книга про життя у всіх його проявах «Завиграшки». Це не просто пам’ятна збірка вибраного з творів Валерія Петровича — це справжня книга для всієї родини, тобто така, в якій кожен знайде розділ для себе. Тут є місце для сміху та суму, розмислів і суперечок, фантазій та захоплень. Є історії, які стають історіями твого життя, твоєю радістю чи сумом, а їхні герої — твоїми давніми знайомими. І ти вже не можеш сказати просто: «Я це читав», адже ти знаєш, що ти це все прожив, а ця книга — своєрідний літопис частини твого життя.
Книга складається із семи розділів і представляє різні грані творчості журналіста: від незавершеного автобіографічного роману «Завиграшки», лірично-філософських новел у «Корабликах», реалістичних сюжетів у «Мінюні» та майже «кожелянківських» — у «Реалізмі інших реальностей», до іронічних «Дивних людей» і публіцистичного «Буде краще».
Видання виконане в найкращих книжкових традиціях і має дуже цікаве оформлення, у якому використано роботи доньки автора Галини Інгули. Відбір, упорядкування текстів і підготовку видання здійснили Петро та Ксенія Мацкевич за участі вдови та сина: Любові Дмитрівни та Костянтина Нечипоренків.
«Завиграшки» Валерія Нечипоренка — книга на перший погляд, проста, але насправді лише професійна, досвідчена життям людина, яка багато зустрічала на своєму шляху, може так по-звичайному, по-доброму розповісти, створити гарний настрій, заспокоїти. Тож пам’ятаймо її автора, який був талановитим іронічним письменником і надзвичайно цікавою особистістю.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій