новини : Рецензії

2004-06-04

Варто прочитати...

1. «Академія» июнь 06/2004
Алексис КІВІ. Семеро братів — Львів: Видавництво «Кальварія», 2004.
После знакомства с романом потрясающего финского писателя Арто Паасилинны «Год зайца», впервые изданного на украинском языке при содействии посольства Финляндии в Украине, многие читатели хотели продолжить знакомство с "горячими финскими парнями". И вот на нашем книжном рынке появился роман "Семеро братів" Алексиса Киви. Это — некая трагикомедия, виртуозно изложенная, с мягким "фирменным" финским юмором. ...Семеро братьев решили поселиться в лесу, подальше от цивилизации и мирской суеты, — чтобы вести натуральное хозяйство, охотиться, слиться с природой. Но вскоре каждый из них понял, что мечта о патриархальности быта — всего лишь иллюзия. Это произведение в финской литературе названо "комической эпопеей народной жизни" и уже заслужило мировое признание. В Украине издается впервые.
2. «Критика» квітень 2004
Міка Валтарі. Велика ілюзія. — Львів, Кальварія, 2004
Щойно перекладений роман побачив світ 75 років тому й означив початок нової течії модернізму у фінській літературі. Авторові тоді було лише двадцять років, а проте його письмо вже є зрілим та позначене індивідуальним стилем — хоча в передмові, написаній до перевидання роману через сорок років після його появи, сам Валтарі іронізує та вельми, критично ставиться до свого тексту. Роман нібито про кохання, але автор наголошує, що радше про велику ілюзію, котру рано чи пізно треба усвідомити. У центрі уваги — модерна жінка, її психологія та філософія, стосунки з чоловіками. Валтарі вміло виписує домінантні риси таких-от модерних жінок: вони сміливі, незалежні, насмішкуваті; мають величезний інтимний досвід, із котрого іронізують — часом із гіркотою, бо в. хвилини чесности з собою визнають, що воліли б його уникнути. Поруч із героїнею — двоє чоловіків, а відтак маємо мотив такого собі танго, котре, хоч і є, як пише автор, своєрідною екзотикою, а в «його повільних, гойдливих па є музика та пристрасть», мусить закінчитися трагічно, неодмінно смертю; хоча «танцюристи» таки докладають зусиль, аби «танцювати», завдаючи якнайменше болю партнерам. Визнати, що друг більше вартий любові твоєї коханої жінки; приймати її палкі поцілунки й розуміти, що це тільки дяка за розповідь про того, кого вона кохає і врешті зважилась у цьому признатися; нарешті, прийняти другову таємницю про хворобу, через котру той має відмовитися від любові, — це нелегкі досвіди, але хто через них пройшов, може ствердити, що за ілюзіями любові знайшов бодай дружбу — ще дивнішу та ще більшу ілюзію. Проте саме тому, що в неї так мало віриться, вона таки існує в своїй парадоксальності, хоча будь-якої миті може зникнути й обоє опиняться «одне від одного далі, ніж будь-коли раніше». Тоді доводиться знову намацувати шляхи до якщо не розуміння, то прийняття одне одного, якими ми є. Валтарі прописує два варіянти розвитку міжстатевих стосунків, зважаючи на відмінності в психології поколінь. Обидва по-своєму цікаві та сміливі, хоча зовсім різні; зрештою, як і всі особистісні взаємини. Навіть якщо це лишень великі ілюзії, їх усе одно хочеться зберегти.
Богдана Матіяш
3. «Ратуша» №45 20-27 травня 2004
Юрко Кох: «Щоб видобути з книжки цимус...»
...Ми з Ольгою (Ольга Погрібна-Кох, дружина Юрка Коха. — Авт.) закінчили дуже складний проект, працювали над ним близько року — вибрані поезії з чотирьох збірок Наталки Білоцерківець "Готель "Централь", це буде арт-бук, художній альбомчик поезій ("Кальварія"). ...
4. «Ратуша» число 48 (1158) -27 травня — 3 червня 2004
Права людини по-американськи
"Чому американці повинні турбуватися з приводу дотримання прав людини в інших країнах?" — таким є перше із запитань, які американський професор Джек Донеллі пропонує американським читачам своєї книжки "Права людини в міжнародній політиці" ("Кальварія", 2004) для обговорення. І трохи далі: "Чому інші країни повинні ставитися до американської зовнішньої політики щодо прав людини серйозно, якщо Сполучені Штати відмовляються відкривати себе перед увагою зовнішньої правозахисної політики інших країн чи багатосторонніх організацій?". Дж. Донеллі говорить про "подвійний стандарт" американської політики, у тому числі й у трактуванні прав людини, про "американську винятковість", про те, що "не можна не зважати на це послідовне небажання американців дивитися на себе через призму всесвітньо визнаних прав людини". Книжку написано доступно, інформативно, з наведенням цифр і фактів порушення прав людини, і, за словами Д. Форсайта, наповнено "думками, що заохочують до власних роздумів". І, додамо, не тільки спеціалістів ("міжнародників" чи політологів) та студентів, а й будь-якої homo, яку хвилюють її humal rights.
5. «Ратуша» число 48 (1158) -27 травня — 3 червня 2004
Творці політики
Одні творять державну політику, інші — її досліджують, а також аналізують обидва процеси (творення та дослідження). Носій державної політики — влада, яка вибирає, робити чи не робити дещо (наприклад, запроваджувати чи не запроваджувати ПДВ на книжкову продукцію). "Простіше описати політику влади, ніж знати — чому держава робила власне те, що робила, та оцінити наслідки її дій". "Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики" Міхаеля Говлета та Магадевана Рамеша (“Кальварія”, 2004) — книжка, яка своїм вкладом спрямована на спеціалістів (які знають: "державна політика виникає зі складного взаємозв'язку форм влади, типів проблем та організацій держав і суспільств у особливі підсистеми"), а не просто зацікавлених.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій