новини : Рецензії

2004-05-12

Про наших Авторів і події навколо ...

1. ПОСТУП № 100(1409), середа 5 травня 2004 року
«Солодка парочка: насолода і кайф»
Світлана Поваляєва. Замість крові. Роман. - Львів: Кальварія, 2003.-176 с.
...Іздрик, наслідуючи «прийом-замість», написав до роману Поваляєвої повальну «Замість передмови». Там він пригадує, як один з персонажів Набокова говорив щось на кшталт; «Тінь за серцем» — хороша назва для поганого роману, після чого зауважує, що «Замість крові» — не надто вдала назва для доброї книжки. Книжки про «пронизливу й світлу історію усе-таки-кохання, уеs-таки-життя, що, як відомо, завжди неповторне й випадає з будь-яких культурних чи ідеологічних контекстів»...
Інна КОРНЕЛЮК
2. Книжковий Клуб +, квітень 4(27) 2004
СВІТЛАНА ПОВАЛЯЕВА:
«МОЯ ПРОЗА ПРИВ'ЯЗАНА ДО МІСТА НЕРВАМИ»
...Коли вірити автобіографічній довідці Світлана змалку мріяла ніким не бути й нічого не робити. Натомість здобула журналістську освіту, певний час працювала на різних популярних українських телеканалах, друкувала в журналах та газетах матеріали більше на теми культури, менше - на соціальні. Ще писала вірші, а минулого року у видавництві «Кальварія» побачила світ перша книжка Світлани Поваляєвої «Ексгумація міста». Авторка нікого не хотіла шокувати, більше того - не хоче, аби її книжки було визнано «підручниками з життя». Саме з такої позиції письменниця пише. Тому немає нічого дивного в тому, що щира книжка дебютантки відразу потрапила до неофіційного списку нехай не бестселерів сучасно/ української художньої прози, та принаймні тих книжок, які освічений українець незалежно від віку мусить прочитати. Бо «Ексгумація міста» таки стала літературною подією, нехай не відзначеною на офіційному рівні. Про цю книгу вже говорять, що вона не могла не бути дещо трагічною, спантеличеною. А ще-це текст із надміром нервів: розгалужених, розчепірених, роз'ятрених, розрізаних, розлитих. Нехай такі характеристики нікого не лякають. Книжка попри цю дещо діагностичну характеристику прочитується на одному диханні. Сама авторка готова до пропозицій видавців - бо дуже хоче їх відхилити. Адже поки що, за її словами, зберігає вірність лише видавництву «Кальварія», в портфелі якого - рукописи ще двох її книжок: «Замість крові» та «Ореґамі блюз»...
Андрій КОКОТЮХА
3. РАТУША, число 39 (1149) -29 квітня — 6 травня 2004
Світлана Поваляєва: «Виявляється, я не пофігіст, я досить-таки дітклива людина»
«Найближчим моєму серцю є відчуття, так щемно описане Момо Капором в «Обдудниках»; я хочу згадати всіх тих, хто склав мій Вибір, моє життя. Я хочу віддячити їм своєю пам'яттю про всі незначні, смішні, або, навпаки, трагічні й вікопомні події, що їх усі вони плели своїми намірами довкола серця нашого Міста, в його судинах, клоаках, апендиксах і мозкових звивинах», — шматок з уривка, який киянка Світлана Поваляєва прочитала на презентації «Четверга» та ЇЇ нової книжки з серії «Бібліотека журналу “Четвер”» «Замість крові» (видавництво «Кальварія»). У Львові Світлана записувала разом з «Королівськими зайцями» літературно-музичну композицію на тексти першої своєї книжки «Ексгумація міста» (музика Лесі Герасимчук. тексти читають Поваляєва та Іздрик). У яскраво-жовтому інтер'єрі індустріального бару «Астероїд» поблизу «Кальварії» ми розмовляли саме того дня, коли з друкарні привезли перші примірники нового роману Світлани Поваляєвої...
Наталя Дудко

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій