новини : activity

2004-04-26

Рефлексії на тему презентації журналу «Четвер»

Все почалось о 14-30.
Місто подій — Львів, проспект Шевченка, 8, книгарня НТШ.
Вже за декілька метрів від книгарні дивувала значна кількість молодих на квадратний метр тротуару. Вони стояли, сиділи, кучкувались...Більшість з них були під магазином ще задовго до презентації, щоб встигнути ...У багатьох в руках був один з..."Четвергів", а то й декілька. До книгарні зайти було майже неможливо навіть авторам Іздрику, Дерешу, Поваляєвій — вони стояли біля вітрини, попиваючи каву. Та все ж втиснулись- підписувати журнали та книжки.
Директор книгарні та кальварійці стояли на проспекті і дивились на радісні обличчя 16-18 літніх, коли вони вискакували з магазину і не йшли геть, а стояли, дивились , посміхались, сідали прямо на свої наплічники на тротуар й починали читати — ну просто як в плакатах-агітках. Таке ми бачили лише на Форумі видавців: які на Форумі, журнали прийшлось підвозити додатково.
О 15-10 Іздрик і шлейф молоді за ним плавно почав переміщатись в «Дзигу». Там о 16-00 розпочалось власне дійство. Іздрик розпочав його словами — "Я тільки вчора повернувся з пологів..." і зал зірвався сміхом. А далі все тривало спокійно: Іздрик, Поваляєва читали — молоді зачаровано слухали. Здавалось, що зал знаходиться під наркотичним гіпнозом, бо стає дивно, коли 130-150 молодих, веселих, задоволено мовчать 2 години і слухають (настоячки, в залі з аурою виставки"Утилізація" того ж таки Юрка Іздрика !). Тихо було до виступу Дереша, бо його емоційне читання так "завело" зал, що навіть малеча, яку батьки привели з собою, почала весело сміятись — так весело, що батькам прийшлось виводити їх із залу. Дереш зачитався, вдячні слухачі не хтіли відпустити, отож, Любко не потрапив на іншу презентацію - в 17-00 в театр Курбаса.
Важко описати власні відчуття від того, що відбувалося.
Як от студента, який сіпає своїх друзів з криками «ну позичте мені 3 грн., я віддам...» — не на пиво він просить, на журнал.
Від питань молоді — а ще буде таке з "Четвергом"?!
Від старших людей, які прийшли купити журнал для своїх дітей, бо діти їх дуже просили це зробити і чемні галицькі люблячі батьки, здивовані тим, що їхні діти щось читають, йшли купувати для них.
Від самого Іздрика, який в кінці презентації довгенько шукав своїх улюблених авторів і дивувався — вперше автори не мучили його авторськими примірниками. Чекали, коли ж Батько "Четверга" звільниться і підійде до них. А він все не звільнявся, бо до нього йшли і йшли підписувати журнали і книжки...
Якщо чесно — хочеться працювати для таких читачів, авторів та акцій.
І повторити — «ДАЛІ БУДЕ...»
Спостерігала і писала Антоненко Анетта, директор видавництва «Кальварія»