новини : activity

2005-12-11

Минулий рік очима „Кальварії”

Між двома річницями

27 листопада «Кальварія» відзначила свою 14-ту річницю, а 9 грудня — 1-шу річницю проекту «Кальварійські посиденьки в УНІАНі»
Тому саме між двома річницями у середу 07 грудня 2005 року відбулись «Кальварійські посиденьки в УНІАНі» на яких ми спробували підвести підсумки минулого року.

Головний підсумок: минулий рік розділив історію українського видавничого бізнесу на період «до» і нову еру «після».
Але для початку — ключові терміни:
«Український видавничий бізнес» — це бізнес, об’єктом якого є «українська книжка».
«Українська книжка» — це книжка українською мовою, видана резидентом України.
«Український видавець» — це видавець, який видає книжки українською мовою в Україні
В рамках такої термінології можна стверджувати наступне:
По-перше: Український книжковий ринок має великий потенціал: 50-мільйонів жителів, високий освітній рівень українців та їх любов до читання. (Книжка — це традиційний домашній відпочинок для багатьох українців.)
Отже: український книжковий ринок привабливий для видавничого бізнесу. АЛЕ... Донедавна, українські видавці були в Україні екзотичним феноменом. Чому???
Економічна і культурна політика української влади de-facto сприяла експансії російського видавничого бізнесу на український книжковий ринок.
Тому український видавничий бізнес — на початковій стадії розвитку.
По-друге: Сьогодні головний конкурент української книжки в Україні — це книжка російською мовою. Тому українські видавці мусять пропонувати якіснішу книжку, аніж російський видавець. Українські видавці змушені також докладати істотні зусилля для розвитку читацької аудиторії і використовувати при цьому нестандартні методи і технології.
На сьогодні маємо:
Наполеглива і систематична діяльність тих небагатьох українських видавців, які залишились, дала свої результати:
- За нашими оцінками, щорічні продажі сучасної української книжки зросли в десять-дванадцять разів протягом минулих шести років;
- Почали розвиватися мережі книгарень і книжкових супермаркетів;
- З’явилися нові цікаві літературні імена;
- Активізувався інтерес західних видавців до видання книжок сучасних українських авторів.

Минулий рік очима „Кальварії”:

Топ 5 фактів видавничого ринку України

1. Книготорговий бум — різке зростання кількості книгарень, які торгують українською книжкою. Поява нових і реанімація та розширення старих, вже існуючих торгових мереж. Лише кілька прикладів для ілюстрації: відкриття власних книгарень Клубом сімейного дозвілля, і поява одразу кількох великих книгарень у Полтаві, яка до останнього часу була єдиним обласним центром в Україні де не продавалась сучасна українська книжка.
2. Формування суспільного інтересу до сучасної української книжки, чим ми завдячуємо, передовсім, як це не дивно, не таким ЗМІ, як українське радіо, газети «Україна молода», «День», чи «Дзеркало тижня», а російськомовній глянцевій пресі, наприклад, тій же «Афіші» та «Академії» чи «Лізі» та OOPS, російськомовним же газетам типу «Столічних новостей» або Інтернет-виданням типу «E-motion»... Якісь окремі публікації про сучасного українського автора чи його книжку траплялись і раніше. Але зараз ці публікації є системними і регулярними.
Наочним прикладом реального суспільного попиту на сучасну українську книжку стало включення до каталогу Клубу сімейного дозвілля власних видань сучасних українських авторів, а Клуб — комерційна організація зорієнтована на масові продажі...
3. Поява перших книжкових продюсерів та літературних агентів. Є різні системи на різних ринках. В одних країнах переважають прямі стосунки видавець-видавець, коли мова йде про купівлю-продаж прав. В інших — домінує інститут літературних агентів. Видавництво «Кальварія» успішно поєднує і те і друге. Але поява самостійних продюсерів та літературних агентів, навіть незалежно від їх успішності означає новий етап розвитку українського видавничого ринку, а також те, що сучасна українська література нарешті стала товаром.
4. Поява видавничих альянсів. Лише кілька прикладів. Раніше, будь які спроби спільних дій українських видавців були майже відсутні. (Ялова Асоціація Українських Видавців — типовий приклад). Сьогодні це стає реальністю. Лише кілька прикладів:
а) увесь наступний тиждень буде тижнем «кальварійських» авторів у книгарні... «Фоліо»,
б) спільні промоційні плани видавництва «Кальварія» та Клубу сімейного дозвілля.
5. Перші ознаки конкуренції не між українською і російською книжками, а всередині ринку сучасної української книжки, що відображається в першу чергу в конкуренції за авторів (тобто перекуповування, переманювання різними методами). Звісно, в першу чергу це стосується вже відомих імен. І ми дуже раді тому, що де-факто є головним гравцем на ринку створення таких імен, за які варто боротися іншим видавцям. Це стосується навіть тих авторів, тексти яких не матеріалізувались в кальварійську книжку, а бодай засвітились у часописі текстів і візії «Четвер».
Зараз ми спостерігаємо письменницький бум, який «Кальварія» значною мірою спровокувала, і ми з певністю можемо спрогнозувати появу нових, якісно інших текстів і авторів. Деякі з цих текстів вже є у нас в роботі.

Топ 6 найважливіших подій, які змінюють плани
1. Про Помаранчеву Революцію говорити не будемо — революції не було. А от новий літературний напрямок — «помаранчева» література таки з’явився. Кількість людей які «несли брєвно» з Ющенком вже зашкалює. Телевізійники охрестили це «помаранчевою белетристикою», а то й букіністикою. Це примушує «Кальварію» розпочати новий напрямок: видання якісної об’єктивної політичної публіцистики і перевидання якісних художніх творів, які в ще в грудні минулого року ми вважали неактуальними. Наприклад, «Тероріум» Василя Кожелянка.
2. Поява, практично в кожній Європейській країні цілої генерації письменників-підлітків, чиї книжки одразу стають Європейськими бестселерами. Це визначило новий напрямок у «Кальварії»: книжкова серія зарубіжних ровесників Дереша (першим є поляк Мірослав Нагач) і окрема робота з молодими українськими авторами.
3. Державний стенд України на міжнародних книжкових форумах у 2005 році (передовсім Франкфурт і Варшава). Це повністю відбило наміри брати участь у такому стенді. Це привело до твердого рішення брати власний стенд на міжнародних книжкових форумах якнайдалі від державного. Це змінило також наше гасло на міжнародних книжкових форумах: «Кальварія» представляє країну Україна, але не державу Україна.
4. Надання Україні статусу держави з ринковою економікою та дії в напрямку СОТ і одночасний розвиток домовленостей з ЄЕП ставить під загрозу саме існування української видавничої справи і вимагає від українського видавця термінових внутрішніх трансформацій з метою перетворення «кружка очумєлиє ручкі» в бізнесову компанію. Адже сьогодні практично всі українські видавництва не є повноцінним бізнесом, а саме «кружком очумелиє ручкі». І конкуренція, про яку йшлося раніше, є змаганням не компаній за сегменти ринку, а змаганням у вправності «очумєлих ручок».
5. Виділення із Державного бюджету України ???!!! мільйонів гривень на закупівлю книжок для бібліотек України і ???!!! мільйонів гривень із Державного бюджету України на підтримку так званих соціально-значущих видань. Скільки виділено на підручники — знає лише Господь. Які книжки і за якою ціною були придбані за ці гроші — теж невідомо простим смертним. Ця інформація повинна бути оприлюднена. Врешті решт українці мають знати, що таке соціально-значущі видання!
Закритість усіх закупок також ставить під загрозу саме існування української видавничої справи і вимагає від українських видавців спільних зусиль для негайного оприлюднення повних списків (хто, кому і скокі...), а також для заборони на законодавчому рівні будь-якої фінансової державної підтримки будь-якого видання (крім офіційного) у тому числі й шкільних підручників та творів Тараса Шевченка.
6. Вперше од проголошення Незалежності віце-прем’єр з гуманітарних питань назвав об’єктом гордості Держави імена кількох сучасних українських письменників...

Закінчимо переліком 10 найоригінальніших «Кальварійських» вчинків, бо так історично склалося, що вчинки «Кальварії» задають певні тенденції на українському видавничому ринку.

Топ 10 найоригінальніших «Кальварійських» вчинків
(детальну інформацію можна прочитати в українських ЗМІ)

1. Старт проекту «Кальварійські посиденьки в УНІАН». Історія першої посиденьки.
2. Видання «Ґаргантюа та Пантаґрюеля» Франсуа Рабле і події навколо цього (чотири різні презентації, Подяка і оригінальний подарунок Президента України, премія програми «Сковорода» для перекладача, співвідношення ціни книжки і темпів її продажу)
3. Старт дитячої кальварійської серії раніше од запланованої дати. Історія з «Маленьким принцем», яка продовжується...
4. Серія «INDIVIDUAL»
5. Використання нетрадиційних місць для продажу книжок.
6. Премія «Автор, чиїх книжок найбільше вкрали».
7. Дарунок татарській бібліотеці ім. Гаспринського книжок сучасних українських авторів.
8. Цивілізоване «розлучення» з Ірванцем.
9. Відмова від екранізації Дереша на «1+1» і переговори про це ж в Німеччині.
10. Надання ліцензій на видання російських перекладів сучасних українських авторів з умовою, що на кожній книжці стоятиме напис: «Распространение и продажа этого издания на территории Украины запрещены правообладателем и преследуются по законам Украины».

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій