новини : activity

2005-04-08

Видавниче життя

1.radio.kiev.fm
21.03.2005
Побачив світ CD-альбом „Ексгумація міста” - спільний проект київської письменниці Світлани Поваляєвої та львів’янки Лесі Герасимчук (фронт-вумен гурту „Королівські зайці”). Свого часу Леся Герасимчук вибрала декілька уривків з текстів Світлани Поваляєвої і створила до них музичні треки, які й стали основою альбому. Крім того, колежанки вже неодноразово разом брали участь у спільних акціях із читанням текстів з „Ексгумації міста” та музичних імпровізацій Лесі Герасимчук. Вихід диску видавництво „Кальварія” (яке, власне, видало у 2003 році першу книжку Поваляєвої „Ексгумація міста”, а трохи згодом і її наступний текст - „Замість крові”) відзначило круглим столом „Ексгумація шоу-бізнесу” (в рамках проекту „Кальварійські посиденьки в УНІАНі”). Темою розмови були особливості шоу-бізнесу по-українськи, а участь у ньому взяли музиканти, письменники, поети, журналісти, критики, продюсери, студенти. Модерували розмову головний редактор „Кальварії” Петро Мацкевич та заступник генерального директора УНІАН, письменник Валерій Нечипоренко
2. www2.dw-world.de
Днями у Лейпцигу розпочав роботу книжковий яромарок. Цього року на нього завітали понад 2 тисячі учасників з 30 країн світу. Це насамперед видавництва, але також і письменники, котрі презентують свої твори. Акцію, в якій цього року беруть участь також українські автори, на книжковому ярмарку проводять вже кілька років поспіль. Ідея полягає у тому, що запрошують митців з чотирьох країн Східної Європи. Нині це Латвія, Польща, Албанія та Україна. Остання представлена на таких заходах уперше.
Лейпцизький ярмарок та літературний колоквіум у Берліні вигадали таку форму чи серію: знамениті автори представляють невідомих колег. Знаменитістю в цьому випадку є ще донедавна невідомий Юрій Андрухович. І він вирішив представити свого юного колегу Любка Дереша.»
Юрій Андрухович в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” зізнався, що довго думав – кого з молодих українських авторів він повезе на книжковий ярмарок до Лейпцига:
«Я задумувався над кількома кандидатурами. Дереш видався мені в цьому плані найбільш оптимальним – через те, що його перший дебютний роман ”Культ” вже за якихось півроку побачить світ у Німеччині. Тепер він уже, наскільки я знаю, перекладений, і видавництво готує його до виходу у світ. Так що дуже непогано засвітити цього автора німецькій читацькій публіці трохи раніше – з певним випередженням.»...
3. proza.com.ua
В Лейпциге завершает работу книжная ярмарка
20.03.2005
В этом году здесь представлены издательства из 30 стран. Украина презентовала на ярмарке свои молодые таланты.
Книжная ярмарка в Лейпциге - вторая по величине после Франкфуртской. Более 2000 участников из 30 стран мира. Главная тема в этом году - книги для молодых людей.
Организаторы решили уделить особое внимание новой тенденции: молодежь все реже читает книги, все чаще их слушает - считают они. Поэтому значительная часть ярмарки - это аудиокниги.
Романт "Культ" украинского молодого автора Любко Дереша выпускать в аудио-формате в Германии пока не собираются. Для начала, говорит редактор издательства, книгу должны полюбить немецкие читатели. А они увидят ее на прилавках только осенью, когда будет готов перевод. Пока же на ярмарке были представлены отрывки из произведения в рамках акции "Известный автор представляет дебютанта", в которой украинские писатели принимают участие впервые. Хорошо известный немецким читателям Юрий Андрухович представляет пока им незнакомого Любко Дереша.
Любко Дереш, украинский писатель: "Мне очень приятно, что была позитивная отдача - люди хмыкали, смеялись, наконец, аплодировали. Это радует".
Руководство немецкого изательства, в котором в скором времени выйдет роман, надеется, что произведение по достоинству оценят в Германии - ироничную повесть о жизни молодежи с легким налетом мистики.
4. "Столичные новости", №11 (349), 29.03—04.04 2005
КНИЖНЫЙ САНАТОРИЙ. Леся Ганжа
…В этом году в «Кафе Европа» появилось новое литературное блюдо: известный автор презентует молодого соотечественника. Андрухович, которого в Германии знают и любят («Отправляясь в Украину, немцы в качестве путеводителя берут с собой его сборник эссе «Последняя территория», — утверждает Катерина Раабе, редактор восточноевропейского отдела Suhrkamp), представлял Любка Дереша, чей «Культ» Suhrkamp предполагает издать осенью и которого та же Катерина Раабе трогательно называет украинским литературным вундеркиндом, чудо-ребенком (Дерешу 20 лет, он автор трех изданных «Кальварией» романов — «Культ», «Архе» и «Поклоніння ящірці», а контракт с издательством подписывали его родители: по немецким законам Любко еще несовершеннолетний).
Судя по тому, с каким восторгом принимали немецкие слушатели Андруховича и с какой доброжелательностью знакомились с Дерешом, можно сказать, что «нас» в Лейпциге было хорошо, но мало. И это тем более досадно, что никак не списывается на традиционные проблемы украинского книгоиздания и корявого налогового законодательства. Ведь Лейпцигская ярмарка позиционирует себя как событие литературное и читательское (это Франкфурт — выставка крупных бизнес-контрактов). А ведь потеряв ключевые позиции на внутреннем книжном рынке, писать-то мы еще не разучились. Об этом свидетельствует и украинская программа Suhrkamp (к Франкфуртской книжной ярмарке там планируют издать не только «Культ» Дереша, но и «Историю культуры начала столетия» Сергея Жадана, а Мыколе Рябчуку специально заказано эссе «Объясни мне Украину»), и недавно подписанный Оксаной Забужко в другом немецком издательстве, Droschl, контракт на публикацию «Полевых исследований…», и большой портрет Андрея Куркова на стенде издательства Diogenes, где наш прозаик является одним из любимых и хорошо продаваемых авторов… Снова напрашивается сравнение с детками: мол, наши авторы в Германии — что-то вроде социальных сирот (при живой-то родине-матери), обласканных немецкими издательствами и тамошними литературными организациями…
5. "День", №62, п'ятниця, 8 квітня 2005
Українська книжка для кримських татар. Азіз ЄРАЛІЄВ, спеціально для «Дня», фото автора
Поки наші політики вкотре нарікають на розділеність України, діячі культури, не чекаючи підтримки влади, ініціюють живий діалог — міжрегіональний і міжетнічний. Один iз інтелектуальних лідерів українського книговидавництва — львівська «Кальварія» — подарувала понад сотню своїх книг бібліотеці ім. Ісмаїла Гаспринського в Сімферополі…
«Для українського видавця торкнутися пам’яті такої особистості, як Гаспринський — висока честь. Я пишаюся тим, що наші книжки будуть у зібранні імені першого тюркського видавця», — відмітив головний редактор «Кальварії» Петро Мацкевич. «Але насамперед ми переконані, що українська мова, українська книжка дійсно потрібні сьогодні кримськотатарській молоді…
6."АФИША.Бурная жизнь Києва", №13 (207)
Выбор афиши
Книги
за скандальную книгу "СповІдь киянина еротомана"
Издательство "Кальвария"
Львовская "Кальвария" все чаще радует новинками. Хитом сезона стала маленькая книжечка в мягкой обложке неизвестного киевлянина, написавшего в 1912 году исповедь о своей сексуальной жизни. И дело даже не в том, что книгу у нас публикуют впервые, а в том, что о ней в своих письмах писал Владимир Набоков – книга вдохновляла его в процессе написания "Лолиты". Все книги издательства ищите в кнайп-клубе "Купидон".
7. УЛП,
Журнал «Афиша» хочет крови украинских издателей
05.04.2005
Последний (№13(207)) номер киевского журнала «Афиша» обещает вызвать скандал на украинских литературных поприщах.
Дело в том, что на этот раз сие авторитетное издание показало свой выбор лучших явлений и личностей столичной культуры. «Выбор Афиши» - это своеобразный промежуточный итог её отношений с Киевом. Это благодарное признание очевидных достоинств этого города. Это скромная попытка выделить и отметить знакомые и символичные явления, а также людей, их создающих.
Итак, внимание! Номинация «За прорыв молодого племени писателей в литературу»:
Издательство «Фолио»
Ещё одно не киевское издательство, плавно перешедшее на выпуск книг молодых авторов. Сергей Жадан, Светлана Поваляева, Ирэна Карпа, Наталка Сняданко, Любко Дереш – основной круг писателей, развитие или застой которых можно проследить по книгам «Фолио». Но главное, чтобы был повод к обсуждению – автор, бумага, переплет. Свою часть дела издательство исполняет неплохо…
И дело даже не в том, что Светлана Поваляева и Любко Дереш – авторы совершенно другого издательства, главных конкурентов «Фолио» - львовской «Кальварии». Дело и не в невнимательности журналистов. Дело в том, что черт знает как это всё теперь закончится. В украинском литературном пространстве запахло кровью.
8. Український Літературний Портал,
Актуализация Феминизма
В середине весны 2005 украинское литературное пространство разродилось новыми книгами писательниц Евгении Кононенко и Ларисы Денисенко («Без мужика» и «Кавовий присмак кориці», соответственно). Издательство «Кальвария», запустившее в производство женскую «pocket»-серию, сразу начало трубить о новом этапе откровенности в актуальной женской прозе: «Импульсивность, автобиографичность, драматичность и исповедальная интонация…<…>… откровенная проза, не похожая, ни на «Фройд би плакав» Ирэны Карпы, ни на «Польові дослідження» Оксаны Забужко, ни на «Солодку Дарусю» Марии Матиос…».
Украинская критика только приступила к пережевыванию литературных косточек новых литературных тел, но уже сегодня имеются весьма неоднозначные суждения касательно книги Евгении Кононенко:
Ксения Сладкевич
(главный редактор журнала «PR-менеджер»)
«Книгу Евгении Кононенко «Без мужика» нужно запретить в доступности для широких масс, особенно юного поколения, когда женская душа ещё не сформирована и любые, особенно талантливо написанные строки оказывают влияние и очень часто наследуются. Именно из-за таланта писателя эта книга может произвести больше негативного.
Евгения Кононенко
(писательница)
«Мне трудно судить о моей книге, так как я пока ещё не могу прочитать её как не свою. Но я не думаю, что она опасна. Мне кажется, книга освобождает. Большинство молодых девушек ориентируют на то, что мужчины – это зло, ужас и беда. Моя книга освобождает от всего этого…»
9. АРТ-Вертеп
Навала грандів української літератури на Дніпропетровськ 30 березня 2005
Дніпропетровськ чекає навалу грандів української літератури. І це є зовсім невипадковим. Сподівання, що наше місто стане серйозним гравцем на арені книжкового бізнесу, а значить і заявить про себе, як про місто не лише космічне, промислове, а й про таке, що з гідністю може прийняти на себе роль культурної столиці. Найближчими днями очікуються:
Світлана Поваляєва, Василь Шкляр...
10. www.telekritika.kiev.ua
23.03.2005 16:04
Неприпустима легкість ігнорування . Леся Ганжа
Будь-яке порівняння Лейпцизького книжкового ярмарку із аналогічними українськими виставками буде видаватися некоректними, насамперед через різні масштаби німецького та українського книжкового ринків. Усе-таки Лейпциг у книжковому світі – подія світового рівня. В Україні передовсім відома інша німецька виставка – Франкфуртський книжковий ярмарок, проте традиційно вважається, що Франкфурт – це виставка видавничих контрактів, а от Лейпциг – форум авторів. І якщо перша – цікавіша для видавців, то друга приваблює літераторів і, звісна річ, читачів…