новини : Рецензії

2005-02-18

Про книжки...

1. "ЖИТТЯ", № 56 за 27.01.2005
Євгенія Кононенко "Повії також виходять заміж. Новели"
2."ЖИТТЯ", № 55 за 20.01.2005
Василь Кожелянко "Срібний павук"
3. "Львівська газета", 09 лютого, 2005 року, № 24 (590)
Ольга Токарчук. Правік та інші часи.
...ЦЕЙ роман є чи не найвідомішим твором однієї з найпопулярніших сучасних польських письменниць.
Його вже переклали більш як десятьма світовими мовами, надійшов час й української. В Польщі продано понад 60000 примірників цього тексту, а віднедавна він узагалі став раритетом, адже наклад, видрукуваний видавництвом самої Ольги Токарчук “Рута”, майже розпродано, видавництво припинило свою діяльність, а на пропозиції перевидати книгу авторка наразі не погодилася. Тож незабаром поляки ризикують залишитися без улюбленої книги...
4. Імітація старої музики
Олександер КРАСЮК
Сучасна література імітує не життя, а поп-музику. Цей факт варто визнати найвагомішим досягненням епохи естетичної свободи — принаймні через те, що тепер книжки про молодих і для молодих пишуть не перезрілі до замшілості автори, а майже однолітки ліричних героїв. Кілька років тому Любко Дереш — раптово, мов черга з «машингвера» навмання, — потрапив у топ-лист модних українських письменників і завдав ніжному тілу нашої літератури незаживаючих поранень. Відтоді багато досвідченіших авторів (свідомо чи завдяки самонавіюванню) почали імітувати його неофітський наїв. Після першого дерешевого роману «Культ», який приголомшив зарозумілих критиків та подражнив спрагу до юнацьких одкровень у нелукавих читачів, від письменника-тінейджера очікували чогось грандіозного, а отримали тонесеньку книжечку з нібито зоологічно-юннатською назвою «Поклоніння ящірці»…
На відміну від його дебютного роману, особливого ажіотажу серед публіки ця річ не викликала. Кажуть, ніби через те, що тут незмінним залишився той самий знайомий пафос, який спрацьовує, приміром, у безліч разів співаних стрілецьких піснях, але не годиться до повторювання у прозових текстах, які транслюються до мозку не горлом та вухами, а очима.
Трохи верне від дерешевої ідолізації померлого понад тридцять років тому брутального егоцентриста, лідера групи «Двері» (Doors), «короля ящірок» Джима Морісона. Формальними видаються деякі вочевидь вторинні описи мальовничих карпатських краєвидів. Проте, перекручуючи слова великого вождя, «друга всіх дітей та гуцулів», я з великим задоволенням скажу так: ця річ буде крутіша за «Культ» того ж Дереша. Доброякісна «love story» — вже рідкість у сучасній українській літературі. А тут який антураж! Крихітне містечко серед гір. Процес дорослішання гарних дітей всупереч тому ритму, за яким наливається злобою до світу юрба їхніх однолітків.
«Поклоніння ящірці» — це роман майстерного неоромантика, котрий пам’ятає, що пише вже не лише для друзів, а й для тих, хто не подарує йому своєї уваги тільки тому, що він потрапив у модні автори занадто молодим для справжнього рок-н-ролу.
5. Демократична Україна, 11.02.2005, №22 (23093)
"Від КАЛАМУТІ в Людських душах - до творчості високості"
У попередньому випуску "Літературних обріїв" ми розповіли про переклад з французської роману Дай Сіє "Бальзвк та маленька китайська кравчиня". Цього разу надаємо слово перекладачеві цього твору, відомому письменнику Леоніду Кононовичу. Його називають "батьком кримінального роману". Однак він оголосив, що більше не писатиме детективів, а цілком присвятить себе філософській експериментальній літературі...
6. Демократична Україна, 4.02.2005, №18 (23089)
"БОНЖУР, Дай Сіє, Бальзак і ДЮМА"
7. УКРАЇНА МОЛОДА, Номер 030 за 17.02.2005
Євгенія Кононенко та її героїні
В історії світової літератури є щасливчики, які на наступний ранок після виходу першої книжки прокидалися знаменитими (інша річ, що після запаморочливого дебюту подальша їхня людська й літературна доля могла бути й не зовсім щасливою). Євгенія Кононенко — без сумніву, вже одна з найпомітніших постатей української прози початку 2000-х — до названої вище категорії не належить. Її входження в українську літературу розтягнулося на добрий десяток років.
Спершу, 1990-го, був дебют у «Всесвіті» з добрими перекладами кількох сучасних французьких поетів...