новини : Рецензії

2004-11-24

Про нас пишуть ...

1.«Книжковий огляд»,
№ 9 (69), вересень 2004 р.
Феномен "Четвер(г)а":
underground, overground чи ground?
Анастасія Богуславська
Львівський літературно-постмодерний журнал "Четвер", схоже, претендує на особливе місце в сучасному українському літпроцесі. Навколо нього зібралася своя іздрико-єшкєлівська (чи єшкілєвська?) "тусівка", яку добре характеризують книжки, випущені в "бібліотеці журналу "Четвер": "Воццек" Іздрика, "Культ" Дереша, "Пафос" Єшкілєва, "Замість крові" Поваляєвої (вона, здається, не цієї спільноти, але стилістику витримує) та трохи несподіваний тут "Лексикон" Прохаська. Слова "культ" та "пафос" в чомусь є знаковими для стилістики всього журналу — богемно-мистецького, епатажного, з претензією на постмодерність (адже його автори активно "граються штампами" та використовують прийом колажності). Чи дійсно це явище літератури, чи, швидше, репрезентація одного з богемних угруповань? А, може, це студенти, користуючись розхитаністю мистецьких канонів, представляють свої приколи "літературою", а самі підсміюються з тих, хто їм повірив?
2. «Книжковий огляд»
№ 9 (69), вересень 2004 р.
Без жодних гарантій
Юлія Ємець-Доброносова
Горизонт мертвого порядку
…Жан Бодріяр належить до тих персон філософського бомонду, тексти яких давно розтяти на цитати, поняттями граються за будь-яких ситуацій, а стиль — наводять як приклад критики Постмодерну. Власне говоримо Бодріяр, чується — симулякри. Тому видання в українському перекладі Леоніда Кононовича його праці "Символічний обмін і смерть"(Львів: Кальварія, 2004. — 376 с.) симптоматичне для нашого симулякрового оточення, як у мистецтві, так і в політиці. Окрему увагу варто приділити тому, що українське видання містить не тільки передмову та післямову. Правда, належать ці статті не автору, а науковому редактору та перекладачеві. Проте у них відбивається своєрідна інтерпретація бодріярових писань, із якою можна і посперечатися.
Через незліченну кількість метафорики, насиченість та різнорідність аналізу, скупчення концептів на один абзац, текст Бодріяра може викликати у читача бажання означити його як надто фаховий. Проте бодріярівське письмо — зразок міждисциплінарної відкритости. Звісно, порівняно із його короткими статтями, котрі публікував „Ї”, або відомою, майже есеїстичною "Прозорістю зла" цей текст складніший для сприйняття, але й більш структурований. Хоча центрова теза залишається: цивілізація у її сучасному вигляді (книга написана 1976 року) — то симулякр, порожній знак суспільного буття, а гіперреальність насичена подібними порожнечами. "Символічний обмін і смерть" правдиво можна вважати класикою критики суспільства, котре тільки і здатне, що нагромаджувати потенціал смерти...
3. "АФІША",
№46 (189), 24-30 листопада 2004
ЭТО КРУТО!
Юрко Покальчук
Может, я не буду оригинальным, потому что это очень субьективно.
"КУЛЬТ" Дереш издал в 18 лет. Может, я в его годы был и более образованным, но так бы написать не смог. Дерешевская предельная откровенность — то, что редко встретишь в современной литературе. Это открытие молодого автора, о чем часто говорят. Когда автору сегодня 20 лет, и он настолько честный и искренний — это уже достижение не только его, но и нашей современной литературы…

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій