новини : Інтерв'ю

2004-07-22

Інтерв'ю...

1.«Львівська газета» 2004 Липень » 21 (№ 453)
Я поставив за мету подолати симулякр української мови” Розмова з Леонідом Кононовичем, перекладачем і письменником.
Репортажі з помпезної презентації в Києві праці “Символічний обмін і смерть”, першого українського перекладу Жана Бодріяра, рясніють іменами столичного бомонду. Про самого героя дня – перекладача Леоніда Кононовича – писали менше. Може, через його “неформатність” і – на клітинному рівні – приналежність до цілком нелегковажного світу. Кононовича знають як автора детективів “Кайдани для олігарха” та “Феміністка”. Але не знають як нонконформіста, хоча сам він вважає свою історію “історією звичайного українця”…
Розмовляла Оксана Форостина
2. «Поступ», 21 липня 2004 р.
Лесь ПОДЕРЕВ'ЯНСЬКИЙ: Роби що хочеш, або не роби нічого
-- Один з лауреатів Шевченківської премії назвав Вас паяцом. Чим Ви так "дістали" сучасну українську культуру?
-- Усіх, хто мене не сприймає, я теж десь у чомусь розумію. Навмисне нікого не дратую. І все життя своє бавлюся із живописом, літературою, жінками, пиятикою -- із чим завгодно. Така людина не може не дратувати.
-- А що таке -- бавитися жінками? Як ви це робите?
-- Отак вам усе і розкажіть! Отак відразу я взяв і розказав!
-- А Ви це так подайте, щоб жінки теж Вами захотіли бавитись.
-- Добре, узагальню. Просто я, можливо, людина несерйозна. На мій погляд, найсерйозніші речі народжуютьcя із несерйозного ставлення до них. Тому що, наприклад, коли дитина бавиться малюючи (а всі діти малюють), то малює абсолютно геніально доти, доки її не починають учити. Тобто коли цю дитину віддають учитися малювати у якусь дитячу художню школу, то, як правило, на цьому геніальність цієї дитини і закінчується. Тож надзвичайно важливо для митця зберегти оту дитячу несерйозність і відчуття гри. Бо мистецтво -- це не професія, а це, власне, і є гра. Щойно ти починаєш сприймати мистецтво як професію: ти ж маєш бути митцем, ти ж маєш відтворювати духовність, ти ж маєш щось таке-е нести людям, -- отут пі...ець. Той самий Пікассо грався мистецтвом до 90-та років. І, як бачимо, правильно робив.
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК