Божиста лівиця

ISBN: 9789666632480
Класифікатор: Фахова та наукова література. Філософія
К-сть сторінок: 128
Переклад з французської [french]

Jean Baudrillard
«LA GAUCHE DIVINE»
Grasset , 1985

З французької переклав Леонід Кононович

Головне сьогодні вже не в тому, щоб бути репрезентативним, а щоб бути долученим. Політики відчайдушно змагають у цьому напрямку: віднині їхня участь полягає в розрахунку сцецефектів і видовища. Навіть їхня ідеологія не зачіпає наших глибинних переконань: вона або ж долучає нас, або ж не долучає. Перемагає політика-видовище і медійні профі.
Ця хроніка лівиці з 1978 до 1984 року аналізує наш світ симуляції, де перемагає той, хто зуміє провадити гру з новими стратегіями байдужости.

З інтерв’ю Леоніда Кононовича виданню «УНІАН-Культура»
.....
Чим саме Вас зацікавив Бодріяр?
У книжці “Божиста лівиця” досліджується феномен Французької комуністичної партії: як вона бере участь у виборах, які результати, якої тактики й стратегії дотримується.
Основне питання – чому компартія Франції, коли приходить до перемоги, робить усе, щоб не прийти до влади.
Здається, те все, про що пише Бодріяр – непотрібне. Бо кому треба те, що сталося, наприклад, у Франції на виборах 1981 року...
А для чого це потрібно Вам?
Книга Бодріяра викликає асоціації з українською політикою... Починаєш розуміти багато речей, яких раніше не розумів.
Бодріяр стверджує, що політика відірвана від реальності, що вона перейшла у стан віртуальності. Це відбувається таким чином: люди, котрі довго в політиці, вважають, що політика – це найголовніше, що, крім політики, немає узагалі нічого. Живуть лише політичними сварками, політичними розборками... І от цей простір стає самодостатнім.
Спробую пояснити на прикладах. От кажуть, що Тарас Чорновіл зрадник, – але ж він не зрадив, бо для нього не існує поняття «зрада»! Чи, наприклад, Мороз... Він нікого не зрадив, бо він не може зрадити. Там немає таких понять, вони взаємозамінні – добро дорівнює злу, правда дорівнює брехні тощо.
У Бодріяра є такий термін «симулякр» – це щось порожнє. Це як для політиків слово «честь», яке цілковито позбавлене смислу.
Бодріяр писав, що оскільки політика перейшла у стан такого віртуального простору, то все відбувається, як у комп’ютерній грі. От, наприклад, борються між собою дві політичні сили – Партія регіонів і Наша Україна. Насправді ж це одна політична сила, бо в цих партіях заправляють люди, які раніше були членами КПРС. А членство в цій партії, нехай навіть і колишнє, – це діагноз, свого роду патологія, адже порядна людина за своєю природою не могла бути в компартії.
Перед розпадом Радянського Союзу відбулася дуже цікава річ, про яку мало хто знає… Оці наші так звані демократи, зокрема, дисиденти, домовилися з комуністами із групи Леоніда Кравчука про поділ влади: вони не будуть переслідувати комуністів, а ті допоможуть їм взяти владу й поділити Україну. І це була найголовніша помилка, тому що, як писав Василь Симоненко, «з гнобителем не житимеш у згоді». Колишні комуністи взяли владу і створили державу, яка є всього лиш формальною видозміною УРСР.
...
Розмовляла Оксана Климончук.
Повний текст – http://culture.unian.net/ukr/detail/185556