Юрій Іздрик

Книжки що вийшли у Кальварії
Воццек & воццекургія
АM™

Бібліографічні відомості та примітки В.Габора, Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття, Львів:ЛА "Піраміда", 2002.

Юрко ІЗДРИК — прозаїк, есеїст.
Народився 16 серпня 1962 р. у м. Калуші на Івано-Франківщині. Закінчив механіко-технологічний факультет Львівського політехнічного інституту (тепер — Національний університет «Львівська політехніка») (1984). Працював два роки в Івано-Франківську на заводі автоматизованих ливарних машин, у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986-1990), а з 1990 р. — незмінний редактор неперіодичного журналу «Четвер». Співпрацював з газетою «День». Член Асоціації українських письменників. Віднедавна живе і працює у Львові.
Юрко Іздрик — автор самвидавної збірки поезій «Станіслав і 11 його визволителів» (Б.м., 1996) та книг прози — романів «Воццек» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997), «Подвійний Леон» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000) «Воццек & Воццекургія» (Львів: Кальварія, 2002) та повісті й оповідань «Острів Крк та інші історії» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998), а також низки культурологічних есе, серед яких помітно вирізняється «Станіслав: Туга за несправжнім» (Плерома. — 1996. — Ч.1-2).
Окремі частини та фрагменти роману «Воццек» надруковані в журналах «Четвер» (1996. — Ч.7, так званому «Псевдо-Перевалі» — проекті-імітації під назвою «Перевал». — 1995. — Ч.1), «Кур'єрКривбасу» (1997. — Ч.87-90),«Ї»(1997. — Ч.9), а з роману «Подвійний Леон» — у «Кур'єрі Кривбасу» (1999. — Ч. 119-121) та альманасі «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — Ч.1), повість «Острів Крк» — у «Сучасності» (1995. — Ч.4), а оповідання — у «Четверзі» (1992. — Ч.1; 1993. — Ч.4) та «Критиці» (2001. — Ч.5).
Уривки з «Воццека» ввійшли в антологію «Опудало» (1997: під назвою «Трактат про мудаків», але без зазначення роману), в хрестоматійний додаток «МУЕАЛ» (Плерома. — 1998. — Ч.З) та хрестоматію «Українське слово» (2001. — Кн.4: «Трактат про мудаків», також без зазначення роману).
Роман «Воццек» вийшов 1998 р. окремою книгою у перекладі на польську мову у варшавському видавництві «Tyrsa» (переклад Лідії Стефанівської та Олі Гнатюк). Польською перекладені також повість «Острів Крк» (переклад Йоанни Рахонь) й есе «Станіслав: Туга за несправжнім» (надруковані у журналі «Literaura na ?wiecie», 1995. — Nr. 10), уривки з роману «Подвійний Леон» (переклад Йоанни Рахонь, також надруковані у « Literaura na ?wiecie», 1999. — Nr.4) та деякі словникові гасла з глосарійного проекту журналу «Четвер» (1992. — Ч.1(3) (вміщені у місячнику «Dekada Literacka», 1998. — Nr.10). Англійською мовою перекладені оповідання «Батько» (уміщене в антології «Two Lands, New Visions», 1998) та уривок з роману «Воццек» (переклад Михайла Найдана, надрукований в альманасі «Manhattan Revue», 2000). Повністю роман «Воццек» переклав англійською мовою і підготував до друку Марко Павлишин.
Прихід Юрка Іздрика в українську літературу був для багатьох поцінувачів красного письма і приємною несподіванкою, і певною загадкою. Він заявив про себе глосарійним проектом журналу «Четвер» (1992. — Ч. 1(3) як оригінальний прозаїк і видавець. Велика добірка його оповідань приваблювала не лише несподіваністю поглядів автора, а й розкутістю мови та відсутністю у ній «літературних» прикрас, а певна невправність, яка видавалася зумисною, робила їх ще безпосереднішими. Однак багатьом здавалося, що під цим дивним чи то іменем, чи то псевдонімом — Іздрик — ховається хтось з уже знаних письменників, зокрема Юрко Андрухович. Але ним виявився-таки молодий письменник з Калуша Юрко Іздрик, великий оригінал. По-справжньому Юрко розкрив своє обдарування у романі «Воццек», одному з найкращих своїх творів. Це книга про сни у снах і реальний біль людини, з тенет якого вона не може вирватися.
Оповідання «Коридор», «Вода» і «Війна» вперше опубліковані у журналі «Четвер» (1992. — Ч.1(3), відтак ввійшли до книги «Острів Крк» (2001).
Література: Єшкілсв В. Лицар попри жерця. Типологія трьох феноменів // Плерома. — 1996. — Ч.1-2; Павлишин М. «Воццек» Іздрика//Сучасність. — 1998. — Ч.9. — С.101-113; Бондар-Терещенко І. Лікування слововиверженням (Іздрик. Воццек. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997) // Літературна Україна. — 1998. — Ч.14. — 2 квіт.; Бондар-Тере-щенко І. Правила поведінки уві сні: Про один «роман для літературних гурманів» (Іздрик. Воццек. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997) // Кур'єр Кривбасу. — 1998. — Ч. 106. — С. 162-164; Єшкілєв В. Воццекургія Бет. — Івано-Франківськ, 1998; Костюк В. Фрагмент і пастиш (Іздрик. Воццек. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997) // Критика. — 1998. — Ч.2. — С.30-31; Стех М Хто хоче відродитися, мусить померти (Юрій Андрухович. Перверзія. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997; Валерій Шевчук. Око Прірви. — К.: Укр. письменник, 1996; Іздрик. Воццек. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997; Юрко Ґудзь. Не-Ми // Кур'єр Кривбасу. — 1998. — Ч. 102, 103)// Критика. — 1999. — Ч.З; Гаврилів Т. Світ як анекдот. До фразеології українського літературного постмодерну // Гаврилів Т. Знаки часу: Спроба прочитання. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. — С. 185-194; Жадан С. Іздрик газований, слабоалкогольний (Іздрик. Подвійний Леон. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000) // Книжник ГЄУІЄ\У. — 2001. — Ч.З; Семків Р. Іронія непокірної структури (Іздрик. Острів Крк. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001; Іздрик. Воццек. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998; Іздрик. Подвійний Леон. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000) // Критика. — 2001. — Ч.5. — С.28-30; Костюк В. Шогія симуляції, або Іздрик Гогеуег (Іздрик. Подвійний Леон. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000) // Критика. — 2001. — Ч.5. — С.ЗО та ін.

1. Wozzeck. — Warszawa: Tyrsa, 1998. Yuri Izdryk
2. Kanon apologii (fragment powiesci «Wozzeck») // Ostry nawrót dekadencji, Poznan, 97
3. Wyspa Krk // Literatura na swiecie, №10, 95. Warszawa
4. Stanislawow: tesknota za tym, co nieprawdziwe // Litaretura na swiecie. — 1995, № 10. Warszawa
5. Podwójny Leon (fragment) // Litaretura na swiecie. — 1998. Warszawa
6. Jurij Izdryk, Wiersze, // Litaretura na swiecie. № 394-395 (5-6/2004)
7. Ja tez liubie tanie uciechy, psia krew // Czas kultury №1. 98
8. Anatomija Marlen. Arktyczne sny Jurko Izdryk (fragmenty powiesci «AMTM») // Wydawnictwo: Korporacja Ha!art. Ha!art, №20 (2005).
9. Lwów trzy eseje. Prochaśko Jurko, Sniadanko Natalia, Izdryk Jurij. Wydawnictwo: Nemrod. Kraków, 2005.
10. Sny o Europie. Andruchowycz Jurij, Hrycenko Oіeksandr, Izdryk Jurij, Prochaśko Jurko. Wydawnictwo: Nemrod. Kraków, 2005.