новини : Новинки

2016-02-19

Наприкінці всього — початок

«Про що ця книжка?» — питання, яке найчастіше можна почути від відвідувачів книжкових виставок і питання, на яке не завжди можуть відповісти самі Автори. Але хто, як не Автор, найкраще представить героїв нової історії та розкриє всі приховані смисли? Про майбутню весняну новинку — роман «Кілька років зими», його жанрові «ознаки» та персонажів говорить Автор, письменник і музикант Валентин Терлецький:

Насправді, самому важко аналізувати власне творіння, тим більше — улюблене, але деякі нюанси пояснити все-таки спробую. Особисто для мене «Кілька років зими» — це казка. Така собі страшна казка для дорослих. Хоча за жанром роман можна віднести й до фантастики, чи фентезі. Мені більше подобається — роман-притча.
У романі є головна сюжетна лінія — в якійсь невідомій країні якоїсь невідомої епохи кояться прикрі речі. Керівництво держави заборонило казки в будь-якому прояві, а письменники опинилися поза законом. Всіх незгодних влада відправляє до Зони Мороку та перевиховує перед Безбарвним Екраном, після чого ці бідахи перетворюються на духовних зомбі. У країні діє Казкарзьке підпілля, яке намагається протистояти цьому свавіллю. Тим часом колись відомий письменник Іван намагається примиритися з новою реальністю і живе тихим життям невдахи. Але одного разу він зустрічає жінку з волоссям кольору помаранча, як в його останній виданій казці «Фея з помаранчевим волоссям». Жінка, яку звуть Софією, опікується дивними дітьми, що поводяться, ніби сомнамбули. Після цієї зустрічі Іван вирішує писати свою нову казку. Таким чином з-під з’являються притчі, які і складають його твір. У цих притчах закодовано певний потаємний зміст, який можливо розшифрувати, лише прочитавши цей твір повністю. Але агенти Уряду відбирають у Івана його рукопис. І ось тут розпочинається «екшн». Іван з друзями (а біля нього гуртується ціла команда однодумців) вирушає у небезпечну подорож за своїм загубленим рукописом. На них чекають несподівані зустрічі, карколомні погоні, різноманітні випробування, сутички з урядовими шпиками, пустельними бандитами на мотоциклах, кровожерливими мутантами, навіженими підпільниками. І це при тому, що їхніми слідами з метою знищити непокірних крокує безжалісний найманий вбивця. І все це — заради вищої мети, заради повернення казки в життя всіх людей, без якої суспільство втратило радість і віру в майбутнє.
Є своє внутрішнє розгортання дії і в притчах, які пише Іван. Суцільна загадка, таємниця, котрими пронизаний його новий твір, врешті, стають частиною реальності, в якій змушені жити і діяти герої роману. Але поступово у головних героїв виникає все більше питань — хто ці загадкові мовчазні діти поруч із рудоволосою Софією? Які таємні плани виношує лідер Казкарзького підпілля Рем? Що відбувається кожної ночі в районі елітарних віл «Печери»? Що чекає їх наприкінці подорожі — у загадковому селищі Світи?
Роман має фантастичну розв’язку, яку навіть я, як автор, не міг до самого кінця передбачити. Я намагався, аби було несподівано, моторошно, до останніх сторінок загадково, і розвиток подій вже сам вів мене до фіналу, часто лякаючи своєю непередбачуваністю. Чи є в романі хеппі-енд? Кожен розцінить його кінцівку на власний розсуд. «Наприкінці всього — початок» — ось головне гасло цього твору. Коли щось одне закінчується, натомість одразу розпочинається інше: нова казка, нова мрія, нове життя. Заради цього існує світ. Аби після кількох років зими надійшла довгоочікувана весна…

Нагадаємо, що книга «Кілька років зими», анонсована видавництвом «Кальварія», має з’явитися на полицях книгарень навесні цього року. А поки майбутнім читачам представлено перший трейлер нової книги Валентина Терлецького «Кілька років зими»: https://youtu.be/hI8s9ywCksE.